Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Заборони релігію – опіумом стане наука. / Володимир Голобородько

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.


4.2. ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ

До основних складових процесу планування та контролю капіталовкладень належать:

- пошук і дослідження об’єкта капітальних вкладень;

- розробка кількісних показників і якісних характеристик різних ва-ріантів інвестування;

- порівняння варіантів і вибір найкращого;

- розробка проекту плану капіталовкладень з урахуванням специфіки обраного об’єкта й реальних можливостей фінансування капіталь-них вкладень;

- розгляд пропозицій і прийняття рішення про капіталовкладення, складання плану його реалізації;

- організаційно-економічний контроль процесу інвестування на всіх його стадіях.

Інвестиційний процес має найвищу ефективність за умови досягнен-ня стану гармонії як при прийнятті рішення, так і при його втіленні. Проаналізувавши випадки невдалих капіталовкладень (на жаль, досить поширених), можна сформулювати такі їх причини. Перша — незбалан-сованість частин, компонентів, факторів і функцій, що стосуються інвес-тиційної ідеї, процесу планування та реалізації плану. Друга важлива причина — розбіжність планів підприємства і капіталовкладень. У цьому разі ймовірність невдачі тим вища, чим менше гармонії між інвестиційним проектом і стратегією розвитку підприємства. Третя причина по-в’язана з непередбачуваністю й мінливістю економічної ситуації. До цього особливо треба бути готовим в умовах ринкової економіки. І на-решті, найпомітніша причина невдалого й неефективного інвестуван-ня полягає в незбалансованості інвестиційних потужностей, причому в різних вимірах і проявах, що охоплюють проектно-кошторисну докумен-тацію, будівельні конструкції та матеріали, машини, механізми, устатку-вання тощо. Усі ці причини слід ураховувати, розроблюючи інвестицій-ну політику підприємства, складаючи комплекс заходів для досягнення гармонії в інвестиційних потужностях.

В умовах вільних ринкових відносин підприємства, що виробляють ту чи іншу продукцію, після насичення своєю продукцією споживчого рин-ку робитимуть усе можливе для того, щоб знайти нових споживачів і нові сфери збуту своєї продукції. У ринковій економіці не споживач іде до

43

підприємства, а навпаки, підприємство шукає споживача. Це дуже по-тужний стимул. Вигідні варіанти слід шукати постійно й після того, як підприємство нагромадить достатньо коштів для інвестиційної діяль-ності. Фінансові кошти, звичайно, мають бути збалансовані з інвести-ційними ресурсами. Дефіцит порушує різні об’єктивні пропорції та спів-відношення.

Пошук нових ідей щодо капіталовкладень — прерогатива не тільки керівництва підприємства чи дослідного підрозділу. У ньому мають бути зацікавлені всі працівники. Це досягається природним шляхом у разі впровадження інших форм власності (наприклад, акціонерної), які не відокремлюють працівника від засобів виробництва та отриманих при-бутків. Решта налагоджується за допомогою автоматичних економічних регуляторів.

Важливо мати резерв ефективних ідей щодо капіталовкладень. Вони не збільшують балансу підприємства, а дають йому змогу утримувати свої позиції на ринку й захоплювати нові сфери, що так само важливо в умовах “дефіцитної” (але вільної) економіки. Наявність величезного де-фіциту—ненормальне, а тому тимчасове явище. Після його ліквідації значущість валових показників відійде на другий план, звільнивши місце для якості й науково-технічного рівня виробів.

Нова ідея щодо капіталовкладення на стадії її зародження форму-люється значною мірою абстрактно. У загальних рисах, спираючись на попередній досвід і наукові знання, робиться певний висновок, наприк-лад такий: ідея плідна, принесе успіх і може бути рекомендована для реалізації. Після цього слід перевести подібні характеристики на мову су-ворих кількісних характеристик. Оскільки інвестиції зачіпають довгострокові інтереси й реалізуються протягом тривалого часу, існує потреба надійного довгострокового планування та прогнозування. Тут є системи, підходи й методи, достатньою мірою випробувані в умовах багаторічно-го централізованого планування, які доцільно використовувати й надалі, модифікувавши до умов ринкової економіки.

З метою порівняння різних варіантів капіталовкладень і вибору най-кращого треба оцінити рентабельність кожного з них. Рентабельність залежить від багатьох компонентів, найважливішими з яких є поточні прибутки, поточні витрати, витрати на придбання (основні капіталовкладення) і залишкова вартість. Слід ураховувати також інвестиційний період і розрахунковий розмір ренти. Розрахувавши ці компоненти, мож-на одержати вихідну інформацію для оцінювання рентабельності варі-анта капіталовкладення.

44

Дуже важливо під час розрахунку наведених компонентів ураховува-ти вірогідність прогнозів щодо капіталовкладення. При цьому бажано спиратися на найімовірніші прогнози. Досягти такого рівня у прогнозу-ванні дуже важко, але необхідно, бо процес інвестування завжди пов’я-заний з великими витратами, а тому їх марнотратство може означати для підприємства крах усієї діяльності.

Поточні прибутки, які підприємство одержує через інвестиції, є постійними. Розрахунок і оцінювання їх у динаміці змикаються з пробле-мою прогнозування обсягів реалізації вироблюваної продукції на ринку. Для цього будують графік у вигляді кривої, яка складається з трьох час-тин, що відповідають таким процесам: завоювання ринку (або збільшен-ня обсягів продажу), насичення потреб і зменшення попиту. Отже, ви-значення поточних прибутків і вплив на їх збільшення потребують постійного вивчення ринку і попиту споживачів. Від цього залежать ефективність інвестиційного процесу і ступінь ризику, пов’язаного з до-сить тривалим інвестуванням капіталовкладень.

Поточні витрати здійснюються тривалий час залежно від капіталовкладень і відображають розмір компенсації за споживання у процесі ви-робництва різних видів ресурсів — матеріальних, трудових, енергетич-них тощо. Розраховуючи ці ресурси, так само як і поточні прибутки, треба враховувати фактор часу, оскільки капіталовкладення мають три-валу комплексну дію на процес виробництва й неоднаковою мірою охоп-люють окремі види виробничих ресурсів. Можливі різні варіанти, які слід ураховувати протягом усього періоду інвестування, тобто вводити в розрахунки функцію часу. Для кожного виду ресурсів можна побудувати певну криву і комплексно проаналізувати динаміку всіх кривих у часі.

Витрати на придбання (основні капіталовкладення) — це великі одно-часні витрати, які робляться на початку інвестиційного циклу і є пере-думовою всіх подальших витрат і прибутків. Це найважливіша стаття витрат у структурі інвестицій. Обчислити її легко, потрібно лише врахо-вувати можливість появи додаткових затрат на придбання. Про це іноді забувають господарські керівники, здійснюючи поступове технічне пере-оснащення підприємств і модернізуючи устаткування.

Принагідно зазначимо, що в інвестиційних розрахунках важливо вра-ховувати залишкову (або утильну) вартість капіталовкладення, тобто ту, що залишається наприкінці інвестиційного періоду. У поширеній нині практиці її не беруть до уваги; основні фонди, як правило, експлуатують до повного фізичного зношення, а моральні втрати не враховують. При

45

цьому спостерігається відставання від сучасного рівня науково-технічно-го прогресу. Певно, ринок примусить змінити підходи й у цьому питан-ні. Тоді утильну вартість капіталовкладення прогнозуватимуть ще на по-чатку інвестиційного періоду.

До речі, інвестиційний період, або термін капіталовкладення, є дуже важливим компонентом у довгостроковому й поточному плануванні. Оскільки він впливає на виробничий процес у широкому розумінні, то для порівняння різних варіантів капіталовкладень, вивчення питань про їх рентабельність слід обов’язково мати уявлення про його тривалість. Інвестиційний період є невід’ємною частиною будь-якого капіталовкла-дення й використовується для складання інвестиційного плану.

В інвестиційному плануванні винятково велике значення має розра-хунок ренти. Капітальні вкладення відволікаються на кілька років, аза сучасних термінів будівництва — і десятиріч. Витрати й прибутки з ураху-ванням фактора часу мають різну цінність. Сьогоднішня вартість грошей перевищує майбутню. Ідеальний варіант співвідношення витрат і при-бутків у часі міг бути, наприклад, таким: прибутки — сьогодні, а витра-ти — завтра (хоча на практиці такого не буває). Тому завдання правиль-ного розподілу витрат і прибутків у часі дуже важливе в інвестиційному плануванні.

В економічній теорії розрахунковий розмір ренти розглядається з двох поглядів: як фактор витрат і прибутку. Це означає, з одного боку, що рен-та — це витрати, необхідні для перетворення капіталу на капіталовкла-дення, а з іншого боку, що розрахунковий розмір ренти — це прибуток (у відсотках), який передбачається від цього капіталовкладення або ж вміщення капіталу в альтернативні варіанти капіталовкладень.

Природно, що розмір ренти не може бути менший від норми прибут-ку, встановленої для інвестування капіталу. При визначенні рентабель-ності різних варіантів капіталовкладень у межах одного підприємства розрахунковий розмір ренти є цільовим прибутком, вираженим у процентах, тобто нормою прибутку (нормою ренти), що передбачається для інвестиції. Такі самі розрахунки використовують і у складніших ситуа-ціях.

В інвестиційному плануванні важливо враховувати ймовірність досягнення бажаного ефекту й надійність реалізації окремого варіанта капі-таловкладень. Із цим пов’язане прагнення керівництва й колективу під-приємства уникнути невиправданого ризику та надійно реалізувати свої інвестиції. З поширенням приватної власності значущість цього фактора

46

зростатиме, оскільки інвестиції перестануть бути “нічиїми”, як часто траплялося донедавна.

Обережна інвестиційна політика на перших етапах переходу до рин-кових відносин притаманна багатьом підприємствам і організаціям, особливо тим, де переважають колективні форми власності. За наявності багатьох диспропорцій і “голодного” ринку така політика багато в чому виправдана. Часу для пристосування до нових умов цілком достатньо, щоб підготуватися до майбутніх неординарних інвестиційних рішень, які б давали змогу утримувати зайняті позиції на ринку серед рівноправ-них партнерів. Але треба враховувати небезпеку невикористання ново-введень і технічних удосконалень і сміливіше впроваджувати досягнен-ня науково-технічного прогресу.

Сфера застосування інвестиційних розрахунків згідно із стратегічни-ми і тактичними міркуваннями має неухильно розширюватися. Найчасті-ше їх доцільно застосовувати під час техніко-економічного обгрунтуван-ня спорудження підприємства, вибору району будівництва й конкретного будівельного майданчика, встановлення раціональної потужності об’єк-та будівництва, вибору форми відтворення основних фондів і виробни-чих потужностей (нове будівництво, розширення, реконструкція, техніч-не переоснащення чи модернізація устаткування), визначення технології виробництва, номенклатури вироблюваної продукції тощо. Наведені най-характерніші приклади свідчать про те, що інвестиційні розрахунки мож-на виконувати як для окремого підприємства, так і для будь-якої галузі й регіону. Наприклад, прийняти рішення про будівництво підприємства можна лише після того, як буде вичерпана можливість досягти необхід-них обсягів виробництва тієї чи іншої продукції на діючих підприємствах з урахуванням якнайповнішого використання їх потужностей. І в цьому разі можливі різні варіанти — від модернізації чи заміни устаткування на якомусь підприємстві галузі з метою збільшення обсягів випуску про-дукції до спорудження нового підприємства, якщо інші варіанти вияв-ляться менш прийнятними.

47


Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.

ЗМІСТ

1. ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
2. ВСТУП
3. Розділ 1. ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
4. 1.1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ
5. 1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
6. 1.3. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
7. 1.4. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
8. Розділ 2. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ. 2.1. ВАЖЕЛІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
9. 2.2. ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
10. Розділ З ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЦЕС
11. 3.1. РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ
12. 3.2. СТАДІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
13. 3.3. ПОТРЕБА ЗМІНИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ В УКРАЇНІ
14. Розділ 4. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ. 4.1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ
15. 4.2. ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ
16. 4.3. ДОСВІД КЛАСИФІКАЦІЇ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ В ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ
17. Розділ 5 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА У РИНКОВИХ УМОВАХ. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ. 5.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ
18. 5.2. СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ УКРАЇНИ. МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
19. 5.3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В БУДІВЕЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
20. 5.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ
21. Розділ 6 ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ. 6.1. ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ. ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
22. 6.2. РИНОК ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ І ЦІННИХ ПАПЕРІВ
23. 6.3. РИЗИК ІНВЕСТУВАННЯ
24. 6.4. ВИБІР ОБ’ЄКТІВ ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОБ’ЄКТИ ІНВЕСТУВАННЯ
25. Розділ 7 РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. 7.1. ФІНАНСИ І ФОРМИ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН В ЕКОНОМІЦІ
26. 7.2. ФІНАНСОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ДЕРЖАВОЮ І ПІДПРИЄМСТВОМ, ПІДПРИЄМСТВОМ І ДЕРЖАВОЮ
27. 7.3. ФІНАНСОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ДЕРЖАВОЮ І ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ, ДЕРЖАВОЮ І НАСЕЛЕННЯМ
28. 7.4. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА
29. 7.5. КРЕДИТИ НАСЕЛЕННЯ І ДЕПОЗИТИ НЕБАНКІВСЬКИХ КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИХ СТРУКТУР
30. 7.6. БЮДЖЕТ I СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОЇ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ
31. 7.7. БАНКИ І БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
32. Розділ 8 ПЕРСПЕКТИВИ ВІДРОДЖЕННЯ І РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ. 8.1. ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВІДРОДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ІНВЕСТИЦІЙ
33. 8.2. ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ БОРГ І ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ГРОШОВОГО ТА ФІНАНСОВОГО РИНКУ
34. 8.3. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ
35. 8.4. РОЗВИТОК ІНСТИТУЦЮНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
36. 8.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ
37. Розділ 9 ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ. 9.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ РИНКУ І КЛАСИФІКАЦІЯ РИНКІВ
38. 9.2. ФІНАНСОВИЙ РИНОК І КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ
39. 9.3. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ
40. 9.4. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВОГО РИНКУ
41. 9.5. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ РИНКУ ІНВЕСТИЦІЙ
42. 9.6. ФОРМУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
43. 9.7. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ
44. Розділ 10 ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ І ФІНАНСОВИЙ РИНОК. 10.1. РИНОК ЧИННИКІВ ВИРОБНИЦТВА І КАПІТАЛУ
45. 10.2. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ, ЙОГО ПОСТАЧАЛЬНИКИ І СПОЖИВАЧІ
46. 10.3. ОСОБЛИВОСТІ КРУГООБІГУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
47. 10.4. ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ
48. 10.5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ У СУЧАСНІЙ РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
49. 10.6. СТРАХУВАННЯ І ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ
50. Розділ 11 РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СТРУКТУР У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ТА УПРАВЛІННЯ ЇХ ФІНАНСОВИМ КАПІТАЛОМ. 11.1. ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СТРУКТУР І УТВОРЕННЯ В НИХ ФІНАНСОВОГО КАПІТАЛУ
51. 11.2. ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ Й ІНТЕНСИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
52. 11.3. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
53. 11.4. КОМЕРЦІЙНЕ І ФІНАНСОВЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
54. 11.5. ЦІНА І МЕХАНІЗМ РИНКОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ
55. Розділ 12 ФІНАНСОВІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКУ. 12.1. СПОСОБИ І МЕТОДИ ВИБОРУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ РИЗИКУ
56. 12.2. ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ І ДЖЕРЕЛА ЇХ УТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
57. 12.3. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ АКЦІЙ І БОРГУ
58. 12.4. БОРГОВІ ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
59. 12.5. УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
60. 12.6. РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА НА РЕІНВЕСТУВАННЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА І ДИВІДЕНДИ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate