Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. / Леся Українка

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.


10.5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ У СУЧАСНІЙ РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Фінансовий ринок — це відносини між населенням, підприємствами (філіями) і державою з приводу перерозподілу вільних коштів на основі повної економічної самостійності, механізму саморегуляції ринкової еко-номіки, внутрішньо- та міжгалузевого переливання фінансових ресурсів. Він доповнює і коригує бюджетний метод, що був єдиним в умовах пла-нової економіки.

З практичного погляду фінансовий ринок означає операції з цінними паперами і може охоплювати як окрему країну, так і регіон або економіч-ний міждержавний простір.

Оскільки операції з цінними паперами здійснюють конкретні економічні суб’єкти, як правило, організаційно оформлені, то існує інститу-ціональна структура фінансового ринку, що є сукупністю інвестиційних фірм і фондових бірж.

У ринковій економіці існує два типи операцій: первинне розміщення і вторинний ринок. За допомогою операцій на первинному ринку задовольняється попит на позичковий капітал з боку підприємців. Переливан-ня позичкового капіталу в конкретну галузь здійснюється шляхом емісії і розміщення цінних паперів. У цілому на первинному фінансовому рин-ку протистоять один одному позичковий і фінансовий капітали однако-вої вартості.

На відміну від процесів переливання капіталів безпосередньо у сфе-ри конкретного підприємства на первинних ринках на вторинних рин-ках власність переважно перетворюється на капітал. Вторинні ринки, реєструючи кон’юнктуру, виокремлюють основні напрями нових вкла-день, тобто переливання капіталів між галузями і територіями.

У сучасних умовах пріоритет віддається таким інвестиційним якостям цінних паперів, як стабільна прибутковість, швидкий приріст вкладеного в папери капіталу і їх ліквідність. У розвинених країнах такі якості най-більшою мірою мають акції, що займають нині основне місце у списках фондових бірж. Оскільки акції менш надійні порівняно з іншими цінни-ми паперами, то на біржі одержують доступ акції тільки великих корпо-рацій, що займають надійне становище на ринках і мають стабільний фінансовий стан.

203

Таким чином, вибір кращих цінних паперів, що безперервно відбу-вається протягом усієї еволюції фінансових ринків, породжує ринки організовані (фондові біржі) і неорганізовані. Неорганізовані ринки зав-жди орієнтуються на біржі щодо якості та котирування цінних паперів. У результаті формується цілісна система фінансових ринків, де роль уні-версального індикатора ринкової кон’юнктури виконує фондова біржа.

Ефективність виконання двох основних функцій фінансового ринку — індикатора кон’юнктури і переливання капіталів — залежить переважно від ліквідності ринку і ступеня його монополізації. Ліквідність фінансового ринку означає його місткість, тобто спроможність залучення цінних паперів. Місткість ринку визначається насамперед кількістю учасників фондових угод. Чим більше учасників — як емітентів (закладів або під-приємств, що здійснюють емісію цінних паперів), так і інвесторів, тим більші обсяги угод з цінними паперами, швидший їх обіг, ширші можли-вості контролю за професійними працівниками.

Неліквідний ринок характеризується невеликою кількістю учасників, незначним вибором цінних паперів, малим обсягом угод, істотним роз-ривом між цінами покупців і продавців. Неліквідний ринок не відбиває повною мірою руху дійсного і позичкового капіталів і, отже, дає викрив-лене уявлення про ринкову кон’юнктуру. Тим самим рух фінансового ка-піталу набирає хаотичного, часто випадкового характеру, оскільки втра-чає орієнтири вигідних вкладень.

Неліквідний фінансовий ринок характерний, як правило, для країн із слаборозвиненими ринковими відносинами, а також для країн з високим рівнем монополізації ринку.

Підвищенню ліквідності фінансових ринків значною мірою сприяє їх спекулятивна форма. Якщо на первинних ринках спекулятивна складова набирає форми встановленого прибутку, то на вторинних є грою на кур-совій різниці.

Спекулятивна складова, грунтуючись на безперервних коливаннях співвідношення попиту і пропозиції, позначається на зміні курсів цінних паперів. Насправді спекулянти або гравці не тільки користуються зміна-ми курсів, а й самі постійно впливають на зміну співвідношення попиту і пропозиції. Спекуляція фондовими цінностями—процес безперервний, самовідтворювальний.

Позитивний вплив спекуляції на ліквідність фінансового ринку поля-гає в тому, що вона розширює місткість ринку, залучаючи в обіг нові й нові цінні папери і забезпечуючи додатковий приплив позичкового ка-піталу. Причому приплив капіталу відбувається за рахунок мобілізації

204

власних нагромаджень спекулянтів (гравців) у процесі розрахунків за курсовими різницями і кредитування фондових угод (банківські позич-ки, депортні та репортні угоди).

Спекулятивні угоди, збільшуючи ринковість цінних паперів, сприяють інтенсифікації припливу позичкового капіталу на фінансові ринки, підви-щенню курсів цінних паперів, пожвавленню кон’юнктури. Це ще біль-шою мірою посилює швидкодію механізму переливання капіталу.

На ефективність функціонування фінансового ринку істотно впливає також ступінь його монополізації, що має своєрідні форми прояву. Це зу-мовлюється, по-перше, однорідною фінансовою формою вираження ін-вестиційного попиту і пропозиції, по-друге, — відокремленням фінансових ринків від ринків конкретних інвестиційних товарів. Монополізація фінансових ринків є “несумлінною” спекуляцією. В умовах монополі-зації фінансовий ринок перестає бути індикатором загальноекономічної структури. Це означає, що фінансовий ринок викривлено відображає процеси, що відбуваються у сфері виробництва та руху реального капі-талу. Очікування інвесторів і тенденції руху дійсного капіталу, що зумов-лює майбутню прибутковість, не збігаються, тобто потоки позичкових капіталів і далі спрямовуються в галузі, де вже відбулося граничне на-сичення капіталом. Це, у свою чергу, призводить до максимально мож-ливого відповідно до місткості цього ринку розширення обсягу пропо-зиції певних товарів і до зниження цін на них. У результаті зменшуються обсяги продажів, доходи і дивіденди.

Швидкодія механізму переливання капіталів на вторинних ринках по-силюється ще й тому, що на основі індикації курсових співвідношень, здійсненої фондовими біржами і системами позабіржових ринків, відбу-вається постійна диверсифікація індивідуальних портфелів цінних па-перів. Таким чином, ефективність функціонування фінансових ринків за-безпечується в сучасних умовах переважно за рахунок розшарування функцій “поділу праці” між окремими організаційно відособленими лан-ками загального ринку.

Первинні ринки, переважно у формі позабіржових ринків, в умовах розвинених країн є основним каналом ліквідності для корпорацій нефінансового сектору. Дедалі підвищується значення цього джерела лік-відності й для комерційних банків, інших інститутів фінансового секто-ру. Первинні ринки виконують роль амортизатора циклічності, своєрід-ного фінансового буфера. Ця роль зовні відображається у зміні обсягів і структури емісій у різних фазах економічного циклу. Так, у фазі кризи в корпорацій нефінансового сектору виникає гостра потреба у грошовому

205

капіталі для обслуговування платоспроможного обсягу. Оскільки у кри-зовому періоді показники платоспроможності та кредитоспроможності підприємств різко погіршуються, зменшуються можливості одержання короткострокового банківського кредиту. Відбувається поступове пере-орієнтування з короткострокових джерел фінансування у формі банківсь-ких кредитів на довгострокові у формі облігаційних позик. З практики розвинених країн випливає, що в умовах кризи у структурі емісій різко збільшується частка облігацій.

Фінансовий ринок як спосіб поєднання інтересів інвесторів і емітентів діє через систему інститутів. У розвинених країнах вирізняють такі типи ринків: фондові біржі, білябіржові (паралельні) та позабіржовіринки, у складі яких виокремлюють ринки роздрібних та оптових операцій інвестиційних корпорацій. Фондові біржі становлять офіційний (організо-ваний) ринок.

За основними характеристиками до фондових бірж близькі так звані білябіржові (паралельні) ринки. Це створювані при великих біржах спе-ціальні підрозділи зі зниженими (порівняно з біржовими) вимогами до компаній — емітентів акцій і до характеристик випусків акцій. Прикла-дами організації таких підрозділів є “ринок некотируваних цінних па-перів” при Лондонській фондовій біржі, “паралельний ринок” при Ам-стердамській фондовій біржі, “другий ринок” при Паризькій біржі.

Інші типи ринків становлять у сукупності неофіційний (неорганізований) ринок, тобто ринок неформальний, який не має фіксованого місця. У країнах з високорозвиненими ринковими відносинами, наприклад у США, неорганізований ринок поділяється на два великі блоки. Перший здійснює операції дилерсько-брокерських фірм з різноманітною клієнту-рою або між собою. Звичайно ці фірми є членами якоїсь, найчастіше ве-ликої, біржі. За діяльність на фінансовому ринку вони одержують комі-сійні. Другий блок неорганізованого ринку становлять фірми, які не є членами бірж і не отримують комісійних. Клієнтами цих фірм є великі інституціональні інвестори, зазвичай фінансові заклади, що здійснюють операції з великими пакетами цінних паперів (оптові операції). Оскільки зареєстровані на біржі брокерські фірми обмежені в масштабах укладу-ваних угод, то оптовий ринок обслуговують незареєстровані фірми, що спеціалізуються тільки в певній галузі.

Зворотним боком підвищення мобільності великих капіталів є приско-рення процесу вирівнювання середньої норми прибутку в масштабах сус-пільства. Зовні це виражається у вирівнюванні прибутковості всіх типів інвестицій, що починає коливатися навколо ставки позичкового відсотка

206

як оцінки граничної ефективності інвестицій. Як показує світова практи-ка, розрив у прибутковості вкладень може досягатись одним із шляхів: монополізацією ринку, стимулюванням інновацій, подальшим підвищен-ням мобільності капіталу на основі генерації нових фінансових інстру-ментів, а також через спеціальні керуючі впливи з боку держави.

Керуючий вплив держави може поширюватися на сферу як виробни-чих інвестицій, так і фінансових. Для переважної більшості емітентів та інвесторів, включаючи й державу як кредитора і позичальника, можли-вість одержання додаткового капіталу і прибутку реалізується через фі-нансові інновації. Останні становлять процеси конструювання і запро-вадження в обіг нових фінансових інструментів, систем інструментів, технологій фінансового інвестування тощо, ще більшою мірою підвищу-ючи гнучкість реакції фінансового ринку на кон’юнктурні впливи. При цьому істотно підвищується роль чинників суто ринкового ризику, зокрема інфляційних і кон’юнктурних очікувань інвесторів.

Вважаємо, що у перспективі ринок позичкових капіталів, який існує нині у двох складових — як грошовий ринок і як ринок капіталів, — пе-ретвориться на єдиний фінансовий ринок з тісними взаємозв’язками всіх його елементів. Це зумовлює необхідність збалансованого єдиного ке-рування всіма потоками капіталів на основі тісної індикації ринкової кон’юнктури. У цьому зв’язку ще більше підвищиться роль фондової біржі як реєстратора і регулятора кон’юнктури. Водночас розвиватимуть-ся інвестиційні та фінансові інститути, які функціонують за принципом єдності всіх грошових потоків і тому надзвичайно широко диверсифіку-ють свою діяльність у сфері не тільки фінансових, а й виробничих інвес-тицій.

Отже, проаналізувавши генезис фінансового ринку, можна зробити таке узагальнення: по-перше, будь-яка економічна система, що грун-тується на ринкових відносинах, має пройти певний шлях розвитку, ево-люціонувати у вищі форми; по-друге, “революційні” методи впроваджен-ня вищих форм ринкових відносин у неадаптовану до ринку економічну систему не дадуть позитивних результатів. Навпаки, можуть стати гене-ратором нестабільності. Щоб цього не сталося, за будь-якої економічної системи треба ретельно порівнювати її ринкові можливості, ступінь го-товності до ринку з різними моделями організації ринкових відносин. Тільки на цій основі може виникнути ефективна економіка ринкового типу. Адаптаційні можливості економіки України до існуючих моделей ринкових відносин буде досліджено далі.

207


Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.

ЗМІСТ

1. ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
2. ВСТУП
3. Розділ 1. ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
4. 1.1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ
5. 1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
6. 1.3. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
7. 1.4. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
8. Розділ 2. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ. 2.1. ВАЖЕЛІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
9. 2.2. ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
10. Розділ З ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЦЕС
11. 3.1. РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ
12. 3.2. СТАДІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
13. 3.3. ПОТРЕБА ЗМІНИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ В УКРАЇНІ
14. Розділ 4. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ. 4.1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ
15. 4.2. ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ
16. 4.3. ДОСВІД КЛАСИФІКАЦІЇ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ В ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ
17. Розділ 5 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА У РИНКОВИХ УМОВАХ. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ. 5.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ
18. 5.2. СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ УКРАЇНИ. МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
19. 5.3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В БУДІВЕЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
20. 5.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ
21. Розділ 6 ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ. 6.1. ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ. ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
22. 6.2. РИНОК ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ І ЦІННИХ ПАПЕРІВ
23. 6.3. РИЗИК ІНВЕСТУВАННЯ
24. 6.4. ВИБІР ОБ’ЄКТІВ ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОБ’ЄКТИ ІНВЕСТУВАННЯ
25. Розділ 7 РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. 7.1. ФІНАНСИ І ФОРМИ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН В ЕКОНОМІЦІ
26. 7.2. ФІНАНСОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ДЕРЖАВОЮ І ПІДПРИЄМСТВОМ, ПІДПРИЄМСТВОМ І ДЕРЖАВОЮ
27. 7.3. ФІНАНСОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ДЕРЖАВОЮ І ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ, ДЕРЖАВОЮ І НАСЕЛЕННЯМ
28. 7.4. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА
29. 7.5. КРЕДИТИ НАСЕЛЕННЯ І ДЕПОЗИТИ НЕБАНКІВСЬКИХ КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИХ СТРУКТУР
30. 7.6. БЮДЖЕТ I СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОЇ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ
31. 7.7. БАНКИ І БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
32. Розділ 8 ПЕРСПЕКТИВИ ВІДРОДЖЕННЯ І РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ. 8.1. ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВІДРОДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ІНВЕСТИЦІЙ
33. 8.2. ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ БОРГ І ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ГРОШОВОГО ТА ФІНАНСОВОГО РИНКУ
34. 8.3. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ
35. 8.4. РОЗВИТОК ІНСТИТУЦЮНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
36. 8.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ
37. Розділ 9 ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ. 9.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ РИНКУ І КЛАСИФІКАЦІЯ РИНКІВ
38. 9.2. ФІНАНСОВИЙ РИНОК І КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ
39. 9.3. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ
40. 9.4. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВОГО РИНКУ
41. 9.5. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ РИНКУ ІНВЕСТИЦІЙ
42. 9.6. ФОРМУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
43. 9.7. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ
44. Розділ 10 ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ І ФІНАНСОВИЙ РИНОК. 10.1. РИНОК ЧИННИКІВ ВИРОБНИЦТВА І КАПІТАЛУ
45. 10.2. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ, ЙОГО ПОСТАЧАЛЬНИКИ І СПОЖИВАЧІ
46. 10.3. ОСОБЛИВОСТІ КРУГООБІГУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
47. 10.4. ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ
48. 10.5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ У СУЧАСНІЙ РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
49. 10.6. СТРАХУВАННЯ І ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ
50. Розділ 11 РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СТРУКТУР У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ТА УПРАВЛІННЯ ЇХ ФІНАНСОВИМ КАПІТАЛОМ. 11.1. ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СТРУКТУР І УТВОРЕННЯ В НИХ ФІНАНСОВОГО КАПІТАЛУ
51. 11.2. ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ Й ІНТЕНСИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
52. 11.3. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
53. 11.4. КОМЕРЦІЙНЕ І ФІНАНСОВЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
54. 11.5. ЦІНА І МЕХАНІЗМ РИНКОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ
55. Розділ 12 ФІНАНСОВІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКУ. 12.1. СПОСОБИ І МЕТОДИ ВИБОРУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ РИЗИКУ
56. 12.2. ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ І ДЖЕРЕЛА ЇХ УТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
57. 12.3. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ АКЦІЙ І БОРГУ
58. 12.4. БОРГОВІ ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
59. 12.5. УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
60. 12.6. РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА НА РЕІНВЕСТУВАННЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА І ДИВІДЕНДИ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate