Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
Розділ 7 РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. 7.1. ФІНАНСИ І ФОРМИ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН В ЕКОНОМІЦІ
Сучасна ринкова економіка — складний господарський організм, куди входить багато різних виробничих, комерційних, фінансових та інформа-ційних структур, що взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм підприємництва і об’єднуються єдиним поняттям — ринок.
Невід’ємною складовою ринкової економіки є гроші та грошовий обіг. Переважна більшість матеріально-речових процесів в економіці ринко-вого типу так чи інакше відтворюється у вигляді грошей.
79
Розглядаючи загальну схему управління економікою, бачимо, що ба-гато керуючих впливів на економічні об’єкти здійснюється через фінан-сову систему, а деякі з них формуються і в самій системі.
Фінансові потоки і рухи коштів, які називають грошовим обігом, утво-рюють розгалужену багаторівневу фінансову систему, яка складається з численних каналів, що розгалужуються і з’єднуються. В окремих міс-цях і вузлах цієї системи містяться нагромаджувальні та розподільні пун-кти, що регулюють спрямування та інтенсивність руху фінансових потоків — готівки (банкноти, грошові знаки) і безготівкових коштів (рахунки, платіжні доручення, перекази).
Розглянемо в найзагальніших рисах винятково складну фінансову си-стему, що постійно трансформується і має певні відмінності в кожній країні, а також фінансово-кредитну систему. Ці системи функціонують в умовах сучасної ринкової економіки.
У широкому розумінні фінанси — це економічні відносини у процесі утворення і використання фондів коштів, що опосередковують розшире-не відтворення. Фінанси охоплюють усі види коштів в усій різноманіт-ності форм їх існування і руху. Разом їх називають фінансовими ресурсами [10; 12; 28; 34].
Отже, поняття “фінанси” можна визначити як кошти і фонди в найріз-номанітніших видах і формах їх існування, включаючи готівку, у тому числі валюту, безготівкові гроші на рахунках і вкладах, цінні папери, що мають властивість бути грошовим еквівалентом. Кошти можуть належа-ти будь-яким власникам: державі та її органам, територіальним і місце-вим органам, громадським організаціям, сім’ям, окремим особам.
Втім, навіть і таке визначення ще не характеризує фінансів в усій пов-ноті їх прояву в економіці. Разом із засобами грошового обігу це й систе-ма утворення, формування, розподілу, руху, використання грошей. Тому в економіці під фінансами мають на увазі грошову систему, яка включає як усі види коштів, так і трансформації, що відбуваються з ними у процесі використання.
Фінанси впливають практично на всі елементи будь-якої економічної системи. Тому правомірно говорити про фінансове управління. Кон-кретні форми фінансових відносин — це потужний інструмент впливу держави на господарські процеси, засіб взаємодії й узгодження економіч-них інтересів галузей, регіонів, підприємств, окремих громадян. За допомогою фінансів регулюються міждержавні економічні та політичні відносини. Фінанси сприяють саморегулюванню економічних процесів.
80
Тим часом в Україні донедавна спостерігалося природне для економіки адміністративного типу недооцінювання можливостей фінансів, девальвація їх ролі в суспільній свідомості. Консерватизм, недостатня повага до фінансової системи і до закономірностей її функціонування, локальні спроби змінити її окремими заходами призвели до подальшого розладу фінансів і грошового обігу.
Невміння використовувати фінанси як дієві механізми управління еко-номікою породило напружений фінансовий стан підприємств і галузей господарства, дефіцитність (що дедалі збільшується) бюджетів держави загалом, Автономної Республіки Крим, регіонів та областей України. Емісія й інфляція досягай величезних розмірів і тому важко піддаються регулюванню з боку держави. У таких фінансових умовах жодна еконо-мічна система не спроможна ефективно функціонувати і переходить у кризовий стан.
Фінансові відносини є органічною складовою економічних відносин, яка виражає взаємодію і зв’язки у грошовій формі між суб’єктами еконо-мічної системи на різних рівнях. Насамперед виокремлюють три катего-рії економічних суб’єктів: держава; підприємства і підприємці; населення (надалі, коли йтиметься про підприємців, матимемо на увазі й підприєм-ства, що функціонують на підприємницьких засадах). Між ними і все-редині них розвиваються фінансові зв’язки, що виявляються як фінансово-грошові потоки. Державними фінансами вважаються кошти, якими в Україні розпоряджаються державні, республіканські (Автономна Рес-публіка Крим) та місцеві органи. Фінанси підприємств і підприємців використовуються для виробничо-підприємницької господарської діяль-ності. Фінанси населення — це особисті кошти сім’ї та окремих громадян.
Розглянемо загальну схему (рис. 14) фінансових зв’язків між основни-ми суб’єктами фінансових відносин, що характерна для економіки рин-кового типу [34]. Вона дає можливість зрозуміти, як здійснюється рух коштів між учасниками фінансових обмінів.
Стрілками на рис. 14 позначено напрями фінансових (грошових) потоків між учасниками, агентами фінансових відносин. Потоки можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. Внутрішні потоки характери-зують розподіл коштів усередині однієї групи між різними напрямами державних витрат, різними підприємствами, окремими категоріями на-селення.
Виходячи із загальної принципової схеми фінансових взаємодій в еко-номіці виокремимо найбільш представницькі її зв’язки і розглянемо детальніше фінансові відносини на різних рівнях. Це, зокрема, такі види
81
Рис. 14. Загальна схема фінансових зв'язків в економіці
зв’язків і фінансових потоків: “держава — підприємство” (ДП), “підпри-ємство — держава” (ПД), “держава — населення” (ДН), “населення — держава” (НД), “держава —держава” (ДД), “підприємство — населен-ня” (ПН), “населення —підприємство” (НП), “підприємство — підпри-ємство” (ПП), “населення —населення” (НН).
Зв’язок “держава—держава” характеризує перерозподіл коштів з од-них каналів бюджету в інші. Зв’язок “підприємство — підприємство” відображає фінансові потоки між підприємствами, а зв’язок “населен-ня — населення” визначає рух коштів між окремими групами населення, сім’ями, громадянами.
Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
