Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
9.4. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВОГО РИНКУ
Грошовий ринок можна вважати частиною РЦП, на якому обертають-ся короткострокові (до року) боргові зобов’язання, переважно казна-чейські білети, комерційні папери, банківські векселі, обігові сертифіка-ти вкладу, резервні вклади. Перелічені зобов’язання є фінансовими інструментами грошового ринку.
Грошовий ринок забезпечує гнучке надходження готівки до скарбниці держави і дає можливість корпораціям та окремим особам одержувати дохід на їх тимчасово вільні кошти.
Охарактеризуємо основні інструменти грошового ринку з погляду їх значущості на грошовому ринку.
Казначейські короткострокові зобов'язання держави (казначейські білети) — цінні папери, що засвідчують внесення їх власниками коштів до бюджету і дають право на одержання фіксованого доходу протягом усього терміну володіння цими білетами. Короткострокові казначейські зобов’язання випускаються терміном на 3-6-12 місяців на пред’явника. Виплата доходу за короткостроковими казначейськими зобов’язаннями здійснюється під час погашення зобов’язань через нарахування відсотків до номіналу без щомісячних виплат. Завдяки надійності, ліквідності і ве-ликій прибутковості казначейські короткострокові зобов’язання є дуже привабливим для інвесторів інструментом.
165
Ощадний сертифікат — письмове свідчення кредитної установи про депонування коштів вкладника, що дає право на одержання після закін-чення встановленого строку депозиту і відсотків за ним.
Ощадні сертифікати видаються на певний строк або до запитання. Вони можуть бути іменними або на пред’явника. Іменні сертифікати обі-гу не підлягають. Іменний сертифікат за бажанням власника може бути замінений сертифікатом на пред’явника.
Вексель — цінний папір, що містить зобов’язання фізичної або юри-дичної особи (векселедавця) про погашення у встановлений строк свого грошового зобов’язання (платежу) у визначеній сумі. Форма векселя, по-рядок його подання до оплати, обігу, права й обов’язки сторін і всі інші вексельні правовідносини регулюються законами. У процесі обігу век-сель може передаватися від одного власника до іншого для погашення зо-бов’язань і подання до оплати. З розвитком ринкових відносин вексель перетворюється на універсальний кредитно-розрахунковий інструмент, що виконує функції кредитних грошей, засобу платежу, а як цінний папір стає об’єктом різних угод (купівлі-продажу, застави тощо). Векселі прий-маються банками як забезпечення наданих позичок. Розрізняють векселі прості, переказні, комерційні, банківські та казначейські.
Простий вексель — це боргове зобов’язання, видане позичальником кредитору.
Переказний вексель крім реквізитів, що вказуються у простому век-селі, містить письмовий наказ векселетримача про сплату в зазначений строк суми грошей, що фігурує у векселі, третій особі.
Комерційні папери — це короткострокові зобов’язання, що випуска-ються корпораціями з метою залучення коштів для фінансування поточ-них операцій (ними можуть бути і комерційні векселі). Як правило, у країнах з ринковою економікою корпорації продають ці зобов’язання через дилерів великим інвесторам на короткий час. Ринок комерційних паперів конкурує з ринком позик банків.
Банківський вексель — досить відомий інструмент у США; це чек, що виписується фірмою постачальнику за товар з умовою оплати у визначе-ний строк у майбутньому.
Чек має банківську оцінку “акцептований”, що означає гарантію бан-ку, на який виписано чек, оплатити його. Цим найвищий кредитний рей-тинг банку гарантує оплату за чеком фірми, за що банк стягує певну ак-цептну плату і вимагає, щоб фірма внесла зазначену в чеку суму в межах встановленого строку. Оскільки такий вексель має високий ступінь га-рантії, він звичайно успішно перепродується на вторинному ринку аж до
166
строку погашення. З огляду на те що оплата за чеком відбувається в май-бутньому, він, так само, як казначейські білети, продається з дисконтом (обліковий відсоток) від зазначеної в ньому ціни. Найчастіше застосовується для оплати закордонним експортерам, які не дуже добре знають фірму, але абсолютно довіряють банку.
Обігові сертифікати вкладу широко застосовуються у США з 60-х років. Це документ, випущений комерційним банком, який підтверджує, що клієнт має строковий вклад. Строкові вклади дуже привабливі для банків, але мають низьку ліквідність для клієнтів. Для залучення строко-вих вкладів банки почали випускати обігові сертифікати. Тепер якщо клієнту потрібні гроші, він може продати сертифікат з невеликим дискон-том від суми вкладу будь-коли до закінчення терміну вкладу. Тим самим для клієнтів ліквідність строкових вкладів істотно збільшилася, а банки змогли залучити великі кошти.
Банківські фонди — це, по суті, резервні вклади комерційних банків у Центральному банку. Комерційні банки повинні мати певний рівень ре-зервів, які зазвичай зберігають готівкою в себе і у формі вкладу в Цент-ральному банку. Рівень резервів комерційних банків суворо контролюється. Якщо резерви нижчі за норматив, банк зазнає покарання; разом з тим мати резерви, що значно перевищують нормативні, банк не заін-тересований, бо вони не приносять відсотків. Тому банки, у яких не вис-тачає резервів, купують їх у тих, хто має їх надлишок. Практично комерційні банки позичають один в одного під відсоток на короткий час зайві резервні вклади в Центральному банку. Ринок банківських фондів винятково чутливий до коливань попиту і пропозиції резервів; він ві-діграє важливу роль у “поширенні” активності Центрального банку на всі комерційні банки країни.
Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
