Навчальний архів

9.3. ПРИНЦИП ФОРМУВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. Частина 2. А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна

Основний принцип формування платіжного балансу полягає у ві­дображенні кожної операції, що проводиться двома рівними за ве­личиною проведеннями, тобто кожному руху матеріальних засобів протистоять відповідні зміни фінансових вимог або зобов 'язань.

Перша записується за кредитом з позитивним знаком, друга — за дебетом з негативним знаком. Сума всіх кредитових проведень має дорівнювати сумі дебетових, тобто чисте сальдо за всіма проведен­нями має бути нульовим. У більшості операцій платіжного балансу відбувається обмін однієї економічної цінності на іншу. Кожна еко­номічна цінність має реальне матеріальне втілення (товари, послуги, прибутки) і фінансове відображення. Це і показується кредитовою та дебетовою операціями за системи подвійного запису, якщо здійс­нюється операція обміну (наприклад, експортні товари обмінюють­ся на відповідну кількість грошей, яка показується у фінансовому рахунку). Бувають, однак, випадки, коли обмін не здійснюється. То­ді друга частина операції проходить за статтею «трансферти» (на­приклад, у разі гуманітарної допомоги іноземних держав).

Відповідно до теорії платіжного балансу операція відображаєть­ся за кредитом, якщо експортуються реальні матеріальні цінності (товари, послуги, прибутки), і за дебетом — якщо імпортуються.

Показники фінансового рахунку відбивають зміни зарубіжних активів та пасивів. Інакше кажучи, за активами (в їх матеріальному або фінансовому виразі) з позитивним знаком (за кредитом) показу­ється їх зменшення, з негативним знаком (за дебетом) — збільшен­ня. За пасивами з позитивним знаком (за кредитом) відображається їхнє збільшення, з негативним знаком (за дебетом) — зменшення. Розглянемо використання системи подвійного запису для різних операцій платіжного балансу на прикладах:

1. Країна А експортує товари (зменшення активів) у країну В в обмін на інші товари еквівалентної вартості 100 млн дол. США (збільшення активів на рівну величину). Це простий приклад бартерної угоди. У платіжному ба­лансі країни А робиться проведення:

Кредит Дебет

Поточний рахунок

(експорт товарів) 100

(імпорт товарів) 100

2. Країна А здійснює нееквівалентну бартерну угоду з країною В; у

результаті цієї операції, оскільки вартість товарів країни В вища, пасиви

країни А зростуть:

Кредит Дебет

Поточний рахунок

(імпорт товарів) 100

(експорт товарів) 80

Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:

(інші інвестиції, пасиви) 20

3. Країна А експортує товари загальною вартістю 100 млн дол. США

(зменшення активів у їх матеріальному значенні) у країну В в обмін на іно­

земну валюту, зараховану на кореспондентський рахунок банку країни А на .

користь клієнта цього банку — резидента країни А. У платіжному балансі

країни А записуємо:

Кредит Дебет

Поточний рахунок

(експорт товарів) 100

Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:

(інші інвестиції, активи) 100

4. Країна А отримує безоплатно від країни В гуманітарну допомогу у

вигляді товарів, оцінених у 100 млн дол. США, що приводить до збільшен­

ня матеріальних активів країни А:

Кредит Дебет

Поточний рахунок

(експорт товарів) 100

(поточні трансферти) 100

5. Країна А імпортує товари (матеріальні активи зростають) з країни В

за іноземну валюту (відображається у фінансовому рахунку як зменшення

активів):

Кредит Дебет

Поточний рахунок

(імпорт товарів) 100

Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:

(інші інвестиції, активи) 100

6. Країна А імпортує товари (матеріальні активи ростуть), придбані в

борг (збільшення пасивів):

Кредит Дебет

Поточний рахунок

(імпорт товарів) 100

Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:

(інші інвестиції, пасиви) 100

7. Країна А оформляє державний борг з країною В (в іноземній валюті,

у валюті країни В). Сума боргу зараховується на кореспондентський ра­

хунок комерційного банку країни А, відкритий у банку країни В:

Кредит Дебет

Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:

Інші інвестиції, пасиви

(боргові зобов'язання

перед країною В) 100

Інші інвестиції, активи

(на кореспондентських

рахунках у країні В) 100

8. Підприємство в країні А, 50 % капіталу якого володіє підприємство — рези­

дент країни В, отримує від свого прямого інвестора технологічне обладнання на

суму 20 млн дол. США:

Кредит Дебет

Поточний рахунок

(імпорт товарів) 20

Рахунок операцій із капіталом та фінансовій операцій:

(прямі інвестиції в

економіку країни А) 20

Отже, стаття поточного рахунку «Товари» балансується зі статтями: а) валюта та депозити (при здійсненні готівкових або безготівкових роз­рахунків), б) короткострокові кредити (в разі передоплати або розра­хунків за акредитивами), в) середньострокові та довгострокові креди­ти (при отриманні товарів у рахунок торговельних кредитів цих видів та в рахунок державного боргу), г) товари, протилежна сторона (якщо здійснюється бартерна операція), д) інвестиції, прямі чи портфельні, у разі перетину кордону товарів, які належать до інвестиційних, є) трансферти, коли товари одержані безплатно, в дарунок (рис. 9.1).

Рис. 9.1

1. Надходження (сплата) валютних коштів. 2. Бартер. 3. Зовнішньоторговельні коротко­строкові кредити. 4. Довгострокові кредити. 5. Втеча капіталу. 6. Зростання дебіторської за­боргованості підприємств. 7. Зростання кредиторської заборгованості підприємств. 8. Прямі інвестиції. 9. Вартість транзиту газу через територію України (яка врахована в оплату імпорту газу з Росії). 10 Гуманітарна допомога.

Оскільки для складання платіжного балансу використовується ба­гато альтернативних інформаційних джерел, поточний рахунок та ра­хунок операцій із капіталом і фінансових операцій не балансуються між собою, тобто сума всіх операцій не дорівнює нулю. У цьому разі для того, щоб збалансувати рахунки, у структуру платіжного балансу вводиться спеціальний рядок «Помилки та пропуски», що дорівнює розміру кредитового або дебетового сальдо із зворотним знаком.