13.2. СУТЬ, ЗАВДАННЯ І ВИДИ РЕВІЗІЇ

Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку й звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних ціннос­тей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Ревізія з погляду часу здійснення належить до наступного конт­ролю. Вона поєднує у собі прийоми фактичного і документального контролю, що дає змогу найбільш повно і змістовно перевірити гос­подарські операції, ефективність використання грошових, матері­альних і трудових ресурсів. Особливості ревізій у банках обумовле­ні специфікою документального й облікового оформлення операцій, а також розвинутою системою внутрішньобанківського контролю.

Основні завдання ревізії полягають у забезпеченні:

1) відповідної схоронності грошових коштів, документів, майна

та цінностей;

2) повноти й достовірності інформації про здійснені банківські

операції;

3) достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності, відпо­

відності правил їх ведення і складання чинному законодавству;

4) розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і

порушень та запобігання їх у подальшому;

5) використання ефективних методів проведення ревізій, що впли­

вають на поліпшення результатів фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи основні завдання ревізії, можна визначити функції, які притаманні ревізії в банках:

1) перевірка повноти відображення банківських операцій у бух­

галтерському обліку;

2) перевірка фактичної наявності та умов зберігання грошових

коштів, товарно-матеріальних цінностей і документів;

3) контроль достовірності зазначених у банківських документах

даних;

4) розподіл обов'язків і відповідальності банківських працівни­

ків, виконавчих і контрольних функцій між ними;

5) організація документообороту на основі стандартизованої до­

кументації з чітким визначенням суті операцій, строків виконання та

відповідальних осіб;

6) перевірка наявності посадових інструкцій (положень, вказівок), а

також документів, що регламентують виконання банківських операцій.

Залежно від організаційної ознаки ревізії можуть бути планови­ми, що здійснюються відповідно до плану ревізійної роботи, та не­плановими, якщо вони здійснюються за необхідності та за доручен­ням керівництва Національного банку України.

Ревізії можуть мати тематичний і комплексний характер. Тема­тичні ревізії прояснюють стан справ окремих ділянок банківської діяльності. Темами таких ревізій, наприклад, можуть бути: «Ревізія емісійно-касових операцій», «Ревізія діяльності служби інкасації», «Ревізія відповідності посад і окладів заробітної плати штатному розпису» тощо.

Під час комплексних ревізій перевіряються усі напрями господар­сько-фінансової діяльності установ та структурних підрозділів Націо­нального банку України, підвідомчих йому підприємств і організацій за певний проміжок часу. Вони дають змогу одержати інформацію, яка відображає фактичний майновий та фінансовий стан суб'єкта, що перевіряється, та результати його діяльності за певний проміжок часу.

Комплексні ревізії здійснюються групою, яка має затверджену програму ревізії, визначені тривалість і період, що підлягають реві­зії. Тривалість ревізії, як правило, не може перевищувати ЗО кален-

дарних днів. В окремих випадках тривалість може бути продовжена керівником, який призначив ревізію.

Залежно від повноти охоплення банківських операцій ревізії по­діляються на суцільні, вибіркові і комбіновані.

Суцільні ревізії проводяться, коли необхідно перевірити лише найбільш важливі й складні операції, а також коли виявлені значні недоліки, порушення або зловживання. Під час таких ревізій переві­ряються за визначений період усі без винятку первинні документи з банківських операцій, записи в облікових регістрах та звітності. Це найефективніший вид ревізії, однак і найбільш трудомісткий.

Вибіркові ревізії передбачають перевірку банківських операцій, первинних документів і облікових регістрів за визначені ревізором проміжки часу всередині періоду ревізії. При цьому важливого зна­чення набуває правильність відбору банківських документів та об­лікових регістрів для перевірки. Відбір документів та облікових ре­гістрів робиться за більш чи менш тривалий період, протягом якого можуть повторюватися порушення, недоліки чи зловживання.

У низці випадків здійснюються комбіновані ревізії, які поєднують у собі ознаки суцільних і вибіркових ревізій. Банківські операції, де можливі великі зловживання і порушення, ревізуються у суцільному порядку, а всі інші — у вибірковому. Якщо під час вибіркової ревізії будуть виявлені зловживання та інші серйозні порушення, то слід провести суцільну перевірку документів і записів в облікових регіст­рах, що стосуються відповідних банківських операцій.