Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
8.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ
У сучасних умовах в Україні триває процес формування суб’єктів фон-дового ринку. Наприклад, станом на 1 січня 1994 р. у Міністерстві фінансів України зареєстровано випуски цінних паперів понад 300 емі-тентів з обсягом акціонерного капіталу понад 80 млрд грн. Торговцями цінними паперами були близько 180 структур [14; 15; 25].
Однак банки розміщували тільки власні цінні папери як торговці цін-ними паперами суто номінально внаслідок володіння відповідною ліцен-зією, бо для них операції з цінними паперами ще менш прибуткові, ніж кредитування. Більш-менш активно на фондовому ринку діяло близько 25 компаній. Емітентів, які були раніше державними підприємствами і розміщували свої акції у процесі приватизації, налічувалося ще менше. Держава як емітент цінних паперів не виявляла активності. Розроблені в деяких регіонах так звані проекти муніципальних позик реалізовувалися дуже повільно через непідготовленість місцевих органів влади. Такі фон-дові інструменти, як опціони і ф’ючерси, не існували, а вексель як уні-версальний цінний папір не застосовувався, хоча підприємства відчува-ли гостру кризу платежів.
Нині ринок цінних паперів виявляється в небіржовій торгівлі. Порівняно з розміщенням цінних паперів на первинному ринку вторинний
145
ринок поки що перебуває в зародковому стані. Становлення його визна-чатиметься насамперед рівнем приватизації, появою ліквідних цінних па-перів і створенням інфраструктури фондового ринку — широкої мережі фінансових посередників, депозитаріїв і клірингових палат.
Процес формування фондового ринку має відбуватись водночас із про-цесом приватизації державної власності. Ці процеси взаємозалежні і взаємозумовлені. Отже, активізація процесу приватизації й акціонуван-ня підприємств — це невід’ємна умова розвитку фондового ринку. При-ватизація є потужним поштовхом до формування фондового ринку через створення відкритих акціонерних товариств на базі середніх і великих промислових підприємств. Однак цей процес поки що не дістав розвит-ку. Водночас досить активно розвиваються орендні відносини. У цьому разі колективи підприємств велику частину майна викуповують за раху-нок власних коштів.
Внаслідок розвитку орендних відносин в Україні відбувається масовий процес формування колективної або приватної форм власності, що може призвести до багаторічного затягування становлення фондового ринку. У цьому зв’язку поряд із прийняттям законів про корпоратизацію треба також прийняти положення, що обмежує “колективізацію” у про-мисловості.
Серед інших важливих причин, що стримують процес приватизації і як наслідок розвиток ринку цінних паперів, можна назвати такі:
- пасивність і приховану протидію вищих рівнів управління (мініс-терств, держкомітетів, корпорацій) процесу приватизації;
- відсутність законодавства для створення інфраструктури привати-зації в особі різних фінансових посередників, зокрема інвести-ційних фондів і компаній;
- відсутність гнучкої нормативної бази приватизації численних об’єд-нань, асоціацій, концернів, які включають кілька юридичних осіб, через систему холдингових компаній.
Найважливішою умовою розвитку ринку цінних паперів (РЦП) є ство-рення його організаційно-функціональної структури. Для функціонуван-ня повноцінної інфраструктури РЦП в Україні необхідна наявність емі-тентів, заінтересованих у мобілізації вільних коштів; інвесторів, що мають вільні кошти і шукають вигідного їх розміщення; посередників, які забезпечують обмін зобов’язань (цінних паперів) емітентів на кошти інвесторів. Неодмінною умовою існування РЦП є наявність державного органу, що регулює обіг цінних паперів на РЦП і забезпечує належну
146
нормативно-правову базу для його функціонування. Розглянемо доклад-ніше складові інфраструктури РЦП.
Емітенти. Для існування розвинутого РЦП на ньому має бути достат-ня кількість емітентів цінних паперів. Нині в Україні їх налічується близько 350, більшість із них — комерційні банки, інвестиційні та стра-хові компанії, біржі. Частка акцій виробників незначна, тому що біль-шість цих підприємств перебувають у державній власності, а привати-зація відбувається дуже повільно. Тільки з посиленням приватизації можлива поява на ринку достатньої кількості емітентів, що сприятиме пожвавленню фондового ринку (ФР). Потрібно активно впливати на дер-жавні органи з метою прискорення процесів приватизації, створення пе-редумов для виходу акцій приватизованих підприємств на ФР.
Зазначимо, що державні органи як емітенти поки що не представлені на ФР, що ще більшою мірою обмежує можливості потенційних інвес-торів на РЦП.
Інвестори. Нині цінні папери не можна вважати привабливим об’єк-том для інвестування через високий рівень інфляції, що знецінює диві-денди і збільшує курсову вартість, а також через практично нульовий рівень ліквідності. Тому більшість акцій розповсюджують серед співзас-новників. Фізичні особи купують папери, щоб бодай частково зберегти свої заощадження від знецінення.
Серед великих інвесторів на РЦП країн із розвиненою інфраструкту-рою ФР — такі інститути, як інвестиційні та пенсійні фонди, холдингові компанії, які в Україні через відсутність необхідної законодавчої бази не дістали відповідного поширення. У цьому зв’язку гостро стоїть пробле-ма розвитку цих суб’єктів на ФР України.
Система регулювання. Регулювання РЦП, що його здійснює управління грошового обігу і цінних паперів Міністерства фінансів України, не забезпечує ефективного державного впливу на цей ринок. Тому доцільно створити спеціальний державний орган для регулювання РЦП, ос-новними завданнями якого мають бути такі:
- створення законодавчої і нормативної бази для функціонування РЦП;
- здійснення ефективного контролю над учасниками РЦП;
- підготовка проектів законів та інших документів для створення роз-виненої інфраструктури РЦП.
Важливу роль у формуванні РЦП України покликана відіграти Асоціація торговців цінними паперами (АТЦП), створена в Україні в 1993 р.
147
Вона має бути сполучною ланкою між інститутами з правом законодав-чої ініціативи, громадськими організаціями і безпосередньо торговцями цінними паперами, виконувати роль каталізатора щодо РЦП. Своєю діяльністю АТЦП має сприяти створенню єдиних, погоджених “правил гри” для всіх торговців цінними паперами і формуванню системи взає-мовідносин з урядом з метою доведення до нього позицій АТЦП з питань законодавчого і правового регулювання.
Ринок цінних паперів складається з первинного і вторинного ринків, тому тільки за наявності цих двох складових і їх органічного взаємозв’язку забезпечується створення реально діючого ФР.
Розміщення цінних паперів. Розміщенням цінних паперів на ФР повинні займатися спеціалізовані інститути — професійні учасники РЦП — інвестиційні компанії, брокерські фірми тощо. Кількість фірм-торговців цінними паперами постійно збільшується і наближається до 400, але че-рез те що здебільшого вони створювалися під приватизацію, багато з них на ФР не працюють.
Перед ФР України стоїть завдання: створити дієздатні механізми для проведення акціонування державних підприємств. Тому важливо знайти найефективніші шляхи розміщення акцій приватизованих підприємств, що сприяють розвитку ФР України. Первинне їх розміщення може здійснюватись через підписку, відкритий продаж або аукціон. Як один з варіантів розміщення акцій доцільно розглянути можливість використан-ня комп’ютерно-комунікаційної мережі акціонерного товариства “Цент-ральний депозитарій”, створеної групою торговців цінними паперами для проведення аукціонного продажу акцій приватизованих підприємств. За допомогою цієї мережі можна створити єдиний простір для реалізації акцій у межах України, швидкого здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів без їх випуску в готівковій формі. Ця система дає також можливість створити основу для обігу акцій приватизованих підпри-ємств на вторинному ринку.
Необхідною умовою існування ФР є створення вторинного ринку, який забезпечує ліквідність цінних паперів, що випускаються.
У формуванні вторинного ринку цінних паперів важливе місце належить позабіржовому ринку.
Одним з напрямів розвитку позабіржового ринку, основою його орга-нізаційної структури може стати Центральна торгова дилерська система (ЦТДС), створена на основі єдиної мережі незалежних локальних депо-зитаріїв торговців цінними паперами, що забезпечує конфіденційність
148
і захист інформації від несанкціонованого доступу. Ця система повинна охоплювати систему депозитарного обліку, розрахункову та торгову (клірингову).
Найважливішою передумовою формування в Україні ринку цінних па-перів є участь у його діяльності такого потужного сектора економіки Ук-раїни, як агропромисловий комплекс (АПК). У Національному інституті аграрної економіки підготовлено робочу концепцію виходу АПК Украї-ни на РЦП.
Ринок цінних паперів управляє фінансовими потоками, спрямовуючи їх у найперспективніші виробництва або вилучаючи ресурси з галузей, що працюють неефективно.
Цінні папери системи АПК з цього погляду мають перевагу, пов’язану з тим, що їх основна маса значною мірою забезпечується вартістю землі і нерухомого майна, тобто АПК володіє найнадійнішою з усіх видів зас-тавою, під яку випускаються цінні папери або беруться кредити.
З огляду на зазначене треба створити такі умови, щоб інвестори мали цілковиту впевненість і гарантії того, що цінні папери, випущені емітен-тами АПК України, як і акції найбільших банків і компаній, також коти-руються на світовому ринку цінних паперів.
Створення таких умов передбачає передавання якомога більшої час-тини землі та майна суб’єктів господарювання у приватну і кооператив-ну власність. Тільки якщо земля і майно стануть заставою в угоді з потенційним інвестором, можна очікувати інтенсивне залучення інвестицій у цей сектор економіки.
Необхідною соціально-економічною передумовою створення і розвит-ку РЦП є наявність у системі АПК власників землі, майна, грошових за-ощаджень, під які можуть бути видані тимчасово або постійно вільні ре-сурси для залучення їх в економічний оборот.
Економічні, соціальні та правові передумови мають бути реалізовані державою за допомогою створення інфраструктури РЦП в економіці АПК. Основні її суб’єкти і компоненти наведено на рис. 20. Розглянемо докладніше структуру РЦП.
Завданнями формування первинного РЦП в АПК є акціонування кол-госпів і радгоспів, створення акціонерних товариств через приватизацію переробної промисловості, агросервісних підприємств, інших суб’єктів господарювання АПК; організація випуску цінних паперів (акцій, облігацій) великими суб’єктами господарювання АПК і їх котирування на ФР України.
149
Аграрний інвестиційний фонд
Скупка цінних паперів емітентів АПК
тГ
Акції фонду
Фінансові ресурси
Виробник (АПК)
Емітент цінних паперів
(акції, заставні, строкові
контракти та ін.)
Державній комерційні банки —власники кредитних ресурсів
У перспективі: Коопе-ративний, Селянський, національний Земельний, Іпотечний банки
Товари
Гроші
Ринок сировини,
продовольства, інші
товари та послуги
для АПК
Брокерсько-дилерські фірми та інші посеред-ники на ринках
Аудиторські фірми
Страхування угод на фондовій біржі
Рис. 20. Структура ринку цінних паперів у системі ринкової економіки АПК
Основне завдання діяльності аграрного інвестиційного фонду полягає в інвестуванні АПК (через придбання цінних паперів АПК) за допомо-гою мобілізації вільних фінансових ресурсів юридичних і фізичних осіб.
У процесі приватизації аграрний інвестиційний фонд є посередником у розміщенні приватизаційних паперів населення в майно (акції) держав-них підприємств АПК.
Потенційним покупцям цінних паперів АПК доцільно мати справу не з безліччю торговців, а з Національним аграрним інвестиційним фондом, який виручені від реалізації своїх акцій кошти вкладає в АПК за допомо-гою придбання його цінних паперів.
150
Найважливішим завданням розвитку РЦП є формування банківської підсистеми, що обслуговує АПК. У цій підсистемі першочергове значен-ня має створення Селянського банку на кооперативних (акціонерних) за-садах. По суті це не комерційний банк, а централізовано-організаційне кредитне товариство аграрників, основна мета якого полягає в пільгово-му кредитуванні своїх пайовиків (акціонерів), випуску і придбанні цін-них паперів.
З розвитком товарних відносин в АПК, визнанням землі повноцінним товаром і закріпленням права приватної власності на володіння і роз-порядження нею постане потреба у створенні Земельного й Іпотечного банків.
Для мобілізації фінансових ресурсів у складі РЦП держава створює Українську фондову біржу як місце торгівлі цінними паперами. Це неко-мерційний фінансовий інститут, що обслуговує всіх потенційних емі-тентів цінних паперів, включаючи й державу. Фондова біржа випускає власні акції і торгує ними, держава надає їй допомогу і водночас керує роботою цього механізму.
Поява цінних паперів АПК на вторинному ринку (продаж на біржах) неможлива без посередників, які знають правову, податкову, організа-ційну, страхову й інші фінансові основи діяльності на ринку. Тому мають бути створені спеціалізовані брокерсько-дилерські фірми для надання допомоги суб’єктам господарювання АПК під час виходу їх на ринок цінних паперів, а також аудиторські фірми для надання консультативних послуг у процесі приватизації й акціонування державного сектору АПК.
Одна з особливостей цінного паперу —ризик. Отже, будь-яка пов’яза-на з операціями на ринку цінних паперів угода має бути застрахована. Для цього створюються страхові компанії, які є потужними фінансови-ми інститутами в системі РЦП.
Однією з причин повільного розвитку РЦП є недосконалість норма-тивно-правової бази, законодавчого і незаконного регулювання. Осно-вою правового регулювання РЦП мають бути насамперед економічний і правовий захист інтересів інвесторів, формування інфраструктури фон-дового ринку. До чинних законодавчих і нормативних актів необхідно внести зміни.
У зв’язку з приватизацією постала потреба у прийнятті законів про інвестиційні фонди й інвестиційні компанії, пенсійні фонди, холдинги та інші суб’єкти ФР, а також у розробці нормативних актів, що регулюють їх діяльність.
151
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Назвіть основні економічні передумови відродження фінансового ринку інвестицій.
2. Що зараховують до державного внутрішнього боргу?
3. Яку роль відіграє внутрішній борг держави в розвитку грошового та фі-нансового ринків?
4. Перелічіть основні тенденції та умови прискореного розвитку фінансово-го ринку в Україні.
5. Які чинники визначають стабільність ринку банківських акцій?
6. Що входить до інституціональної структури фінансового ринку?
7. Які організаційно-економічні умови забезпечують розвиток ринку цінних паперів в Україні?
Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
