Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.

Розділ 9 ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ. 9.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ РИНКУ І КЛАСИФІКАЦІЯ РИНКІВ

Фінансовий ринок у сучасній ринковій економіці є одним з найважли-віших сегментів загального ринку і має складний, синтетичний характер. Перед тим як досліджувати його властивості, структуру, інструменти, треба спочатку розглянути загальну категорію ринку.

Сучасна ринкова економіка становить винятково складний господарський організм, який складається з величезної кількості виробничих, комерційних, фінансових, інституціональних та інформаційних струк-тур, що взаємодіють в економічному просторі на основі розгалуженої си-стеми правових норм бізнесу і об’єднуються в єдине поняття — ринок.

Ринок можна трактувати у вузькому і широкому значеннях слова. У вузькому значенні ринок — це місце, де продаються і купуються това-ри. Тут безпосередньо зустрічаються продавці, які доставили товар на

153

ринок, і покупці, які мають гроші; тут внаслідок домовленості встановлюються ціни і кількість товару, який в обмін на гроші одразу переходить з рук продавця в руки (і у власність) покупця.

До основних характеристик цього ринку належать:

- взаємодія продавців і покупців;

- попередня наявність товарів у продавців і грошей у покупців;

- встановлення цін і кількості товарів у процесі домовленості;

- перехід товару у власність покупця.

Внаслідок розвитку господарсько-правової інфраструктури економіки, засобів комунікації та прогресу загальної комерційної культури бізнесу в капіталістичних країнах деякі з перелічених характеристик втратили виз-начальне значення. Тому загальне визначення ринку, згідно з П. Самуель-соном, звучить так: “Ринок —це упорядкована структура, за допомогою якої взаємодіють продавці й покупці товару, щоб визначити його ціну і кількість”.

У цьому визначенні істотними є взаємодія продавців і покупців за до-помогою певної упорядкованої системи спілкування й визначення ціни і кількості товарів через таку взаємодію [32].

Несуттєвими для сучасного ринку, особливо для окремих його типів, виявилися попередня наявність товарів у продавця і грошей у покупця і перехід товару згідно з угодою у власність покупця.

Ринок у широкому значенні слова є системою організації економіки, що виникла внаслідок природного розвитку, еволюції економічних від-носин. Іншими словами, ринок — це загальна форма взаємозв’язку суб’єктів економічної діяльності, за допомогою якої відбувається пере-ливання товарів, робочої сили і капіталів відповідно до змін їх прибутко-вості в різних точках економічного простору. Водночас у ринковій економіці ринок — це сукупність соціально-економічних відносин у сфері виробництва, розподілу, обміну, споживання продукції, товарів, послуг, що грунтуються на принципах підприємництва й еквівалентності обміну за цінами угоди, контрактних умовах трудового наймання, рівноправ-ності різних форм власності, конкуренції. У політико-економічному зна-ченні ринок — це пропозиція і попит на товари в масштабі світового господарства (світовий, зовнішній ринок) та країни (національний, внут-рішній ринок). Суспільне відтворення забезпечується системою видів ринків —ринками товарів і послуг, засобів виробництва, робочої сили, позичкових капіталів, інвестицій, цінних паперів, інтелектуальної праці та ін. (рис. 21).

154

Ринок робочої сили

Фінансовий ринок

Товарний ринок

Галузевий ринок

Підгалузевий ринок

Ринок окремого товару (продукції)

Ринок товарів виробничого призначення

Ринок товарів

побутового

призначення

і послуг

Рис. 21. Види ринків у ринковій економіці

Визначення ринку в широкому і вузькому значеннях слова не є понят-тями-антиподами, вони не виключають один одного. У ринковій економіці, що розвивається нормально, ці поняття споріднені, тобто ринок у широкому значенні слова закономірно містить у собі ринок у вузькому значенні слова.

Класифікація ринків різноманітна, оскільки в основу градації можуть бути покладені різні критерії. Так, якщо ринок — це взаємозв’язок еко-номічних суб’єктів, то форми цього взаємозв’язку можуть різнитися за-лежно від об’єкта угод, їх призначення, часу здійснення тощо. Звідси ви-никає чітка ієрархія ринкових зв’язків. Використовуючи певні принципи побудови ієрархічних структур, можна не тільки відобразити системні взаємозв’язки різних типів і видів ринку, а й простежити основні напря-ми їх генезису. Класифікація ринків (рис. 22) дає можливість визначити їх місце, зокрема й у нашому дослідженні фінансового ринку, охаракте-ризувати основні етапи їх історичного розвитку, а також розглянути мож-ливі напрями їх подальшої еволюції.

155

Відповідно до наведеної класифікації за цільовим призначенням рин-ки поділяються на споживчі й інвестиційні; за строками здійснення опе-рацій — коротко-, середньо- й довгострокові; за об’єктами угод — товарів і послуг, робочої сили і капіталів; за типами товарів — споживчих товарів, інвестиційних товарів і особливого товару — грошей, або грошовий; за типами капіталів — грошового капіталу, позичкового, фінансового та фіктивного.

Можна продовжити класифікувати ринки капіталів за формами опе-рацій. Можна також виокремити приватну тезаврацію і державне резер-вування як операції на ринках грошового капіталу, депозитні і позичкові угоди, що укладаються на ринках позичкових капіталів, а також пайові, позикові, контрактні операції на фінансових ринках. Існують також різ-номанітні види матеріальних носіїв відносин на ринках капіталів: стан-дартні золоті зливки, банкноти центральних банків, чеки, векселі, кре-дитні картки, депозитні сертифікати, акції, облігації та інші цінні папери. Наведена класифікація дає можливість досить точно визначити місце фінансових ринків у ринковій економіці.

Додати в закладки

  
Переклад Translate