Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.

Розділ 10 ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ І ФІНАНСОВИЙ РИНОК. 10.1. РИНОК ЧИННИКІВ ВИРОБНИЦТВА І КАПІТАЛУ

У сучасній ринковій економіці основними чинниками виробництва є праця, земля, капітал і підприємливість [26; 32]. Ці чинники в умовах ринкової економіки є специфічними товарами, що купуються бізнесом для виробництва маси продуктів і послуг за цінами, що формуються під впливом попиту на ці чинники з боку бізнесу і пропозиції чинників з боку господарських суб’єктів. Господарство — це узагальнений об’єкт споживчої сфери економіки. Основна його економічна функція — споживан-ня кінцевих продуктів і послуг, вироблених бізнесом. Вибір як структур-ної одиниці споживчої сфери не окремої особи або населення країни в цілому, а об’єкта господарства визначається особливостями способу життя і структури споживання населення.

Розглянемо чинник капіталу. Під капіталом на ринку чинників вироб-ництва розуміють фізичний капітал — використовувані у сфері виробництва будинки, споруди, машини, устаткування, запаси матеріальних цінностей у їх вартісному вираженні, тобто те, що називається вироб-

179

ничими фондами [10; 28; 34; 38]. Тому попит на капітал на ринку чин-ників — це попит фірм і підприємств на фізичний капітал, на засоби виробництва, що їх хочуть придбати ці фірми і підприємства, щоб збіль-шити свої прибутки. За причинами виникнення попит на капітал — це породжений попит на чинник-капітал, що дає можливість за фіксованих обсягів інших чинників збільшити обсяги виробництва товарів. За нату-рально-речовим втіленням — це попит на фізичний капітал, що дає мож-ливість фірмам і підприємствам реалізувати власні інвестиційні проекти. За формою пред’явлення — це попит на інвестиційні фонди, що забезпе-чують вкладення необхідних фінансових коштів у інвестиційні проекти фірм і підприємств. Попит на капітал тільки виражається у вигляді по-питу на фінансові кошти для придбання необхідних виробничих фондів. Це не попит на гроші як такі.

Економічним суб’єктом, для якого інтерес становлять гроші, є господарські об’єкти. Причина виникнення попиту на гроші полягає в потребі обслуговування поточних операцій господарських об’єктів.

Суб’єктом, що пред’являє попит на виробничий капітал, є бізнес, а причиною виникнення — необхідність залучення фінансових коштів для реалізації інвестиційних проектів [31]. Економічний зміст обсягу попи-ту на гроші та капітал різний незважаючи на одну одиницю вимірюван-ня. Обсяг попиту на гроші — це потрібний для підтримання обігу запас грошей, а обсяг попиту на капітал — це сума грошей, необхідна для при-дбання виробничих фондів. Ціною капіталу в цьому разі є розмір від-дачі з одиниці капіталу, що його бізнес згодний платити за наданий капі-тал. У практичному аспекті попит на капітал — це попит фірми або підприємства, які максимізують прибуток, на інвестиційні фонди, нада-ні господарськими об’єктами з власних заощаджень за певний відсоток. Джерелом прибутку бізнесу з капіталу є віддача, джерелом прибутку господарських об’єктів з капіталу— виплачуваний відсоток. Послідовні короткострокові інвестиції (річні) сприяють збільшенню загального ка-піталу бізнесу в довгостроковому аспекті. Визначальним чинником ви-никнення довгострокового попиту на капітал є довгострокова поведінка підприємств, що прагнуть одержати стабільний потік прибутків. Між коротко- та довгостроковим попитом підприємств на капітал такі самі відмінності, як між коротко- та довгостроковою пропозицією товару під-приємствами. Обидва типи попиту на капітал залежать від поведінки фірм і підприємств відповідно у коротко- та довгостроковому періоді.

Короткостроковий попит на капітал виникає при переході підприєм-ства від одного варіанта потужностей до іншого за рахунок інвестування капіталовкладень у виробничі фонди. Довгостроковий попит породжу-

180

ється загальною тенденцією зміни виробничих потужностей з метою одержання прибутку.

По суті, короткостроковий попит — це потреба в додаткових вкла-деннях, у прирості капіталу за рахунок інвестицій, а довгостроковий — це попит на загальний обсяг виробничого капіталу для одержання при-бутку.

З огляду на специфічну форму надання капіталу у вигляді фінансових ресурсів у короткостроковому періоді попит на капітал і пропозиція інве-стиційних фондів взаємодіють на фінансовому ринку (рис. 23).

0 К„ Капітал К

Рис. 23. Неперервна крива формування попиту на капітал

Перетин кривої короткострокової пропозиції заощаджень господарств для інвестування SS з кривою попиту на капітал з боку підприємств ДД визначає рівноважний рівень відсотка i₀.

За такого відсотка ті обсяги коштів, що їх господарства зберігають у формі вкладів у фінансових структурах, звичайно рівні тим обсягам інвестицій, які бажає придбати підприємець для одержання прибутку.

У результаті надання заощаджень господарств підприємцю у вигляді інвестиційних фондів обсягом К₀ річний прибуток підприємця визнача-тиметься площею i₀al, а щорічний прибуток господарств - площею пря-мокутника 0i₀lK₀. При цьому підприємець реалізуватиме ті проекти, від-дача від яких P > i₀.

Теоретично крива ринкового попиту на капітал є кривою породжено-го попиту з боку підприємств, тобто сукупною кривою маргінальної при-бутковості капіталу, вкладеного з метою одержання прибутку в цілому.

181

Практично це залежність ефективності інвестиційних проектів, що їх у принципі можуть реалізувати підприємства на існуючому рівні техніки і технології, від значення сумарних інвестицій в одержання прибутку. На рис. 24 проілюстровано принцип побудови цієї залежності. Для цьо-го потенційні проекти підприємств (1 А, 2Б, 3В і т. д.) ранжуються в поряд-ку зменшення віддачі — P₁,P₂,..., визначаються обсяги сумарних вкла-день для реалізації одного проекту: К₁ = C₁, двох проектів: К₂ = С₁ + С₂, трьох проектів: К₃ = С₁ + С₂ + С₃ і т. д. Тут C₁,C₂, ... —вартість проекту першого, другого та ін. Якщо ж якесь підприємство має понад один варі-ант інвестиційного проекту, такі варіанти треба будувати як технічно не-залежні. Це означає, що проекти можуть реалізовуватись у будь-якій по-слідовності й у будь-якій кількості залежно лише від обсягу залучених фінансових ресурсів. Неважко побачити, що коли попит на інвестицій-ному ринку формується під впливом попиту великої кількості підпри-ємств при невеликому впливі кожного окремого підприємства, крива за-гального попиту на капітал ДДпрактично стає неперервною.

О К, К, К₃ К, К, К, Капітал К

Рис. 24. Східчаста крива формування попиту на капітал

За інших рівних умов (рівень цін тощо) вигляд кривої короткострокової пропозиції SS істотно залежить від кількості “вільних” грошей М у господарств у поточному періоді в загальному обсязі заощаджень у довгостроковому аспекті.

Із збільшенням кількості “вільних” грошей у господарств пропозиція заощаджень зростає — крива SS стає більш пологою, гроші зберігаються

182

навіть за меншого відсотка. Із збільшенням загального обсягу нагромад-жених заощаджень (короткострокова пропозиція заощаджень зменшує-ться) за інших рівних умов крива зміщується вгору (рис. 25).

0 K_t K, Капітал К

Рис. 25. Вплив кількості “вільних" грошей на пропозицію заощаджень

При такому самому загальному обсязі нагромаджених заощаджень розмір ринкового відсотка i в короткостроковому періоді залежить від кількості “вільних” грошей Му господарствах і в населення. Цей факт широко використовується Центральним банком для регулювання розміру відсотка.

Залежність мінімального розміру відсотка від загального обсягу на-громаджень господарств становить довгострокову пропозицію капіталу S S . її взаємодію з кривою попиту на капітал з боку підприємств наве-дено на рис. 26.

Розглянемо докладніше цю взаємодію. Припустимо, загальний обсяг фізичного капіталу підприємств на початок розглядуваного короткостро-кового періоду дорівнює К₀, а ринковий відсоток — i₀. Протягом корот-кострокового періоду (року) певна частина фізичного капіталу зношується і підлягає заміні. Відповідні фінансові кошти господарство “повертає” як прибуток двома шляхами: у вигляді повернення позик (за позиковими інвестиціями на капітал) і у вигляді суми амортизації (з власного капіталу). Оскільки ринковий відсоток i₀ істотно перевищує мінімальний відсоток z^min при відповідному обcязі капіталу К₀, то у роз-глядуваному періоді згідно з кривою короткострокової пропозиції SS

183

Рис. 26. Взаємодія попиту на капітал і пропозиції капіталу

господарства пропонуватимуть додаткові інвестиційні фонди. Через взаємодію попиту і пропозиції ринковий відсоток знизиться до i₁, а чис-тий приріст капіталу підприємства становитиме АК₁. Разом з відшкодо-вуваною частиною фізичного капіталу обсяг валових інвестицій госпо-дарств у прибуток дорівнюватимеj = a₁+AK₁, а загальний капітал зросте до К₁. У наступному короткостроковому періоді процес інвестування в одержання прибутку повторюється, внаслідок чого за рахунок валових інвестиційj₂ відсоток знизиться до і₂, капітал збільшиться до К₂ і т. д. Теоретично при незмінному рівні техніки і технології, якщо крива попи-ту на капітал не змінюється в часі, можна досягти довгострокової рівно-ваги в точці l за якої ринковий відсоток дорівнюватиме мінімальному відсотку i^min при обcязі капіталу К_д. У цьому разі збільшення капіталу припиниться, а щорічні валові інвестиції будуть тільки відшкодовувати фізичний капітал, що вибуває.

Таким чином, взаємодія попиту на капітал з пропозицією капіталу відтворює в довгостроковому аспекті механізми, що діють на ринку чин-ника капіталу. Водночас взаємодія попиту на інвестиції з пропозицією інвестиційних фондів у короткостроковому періоді відтворює механізми ринку кредитів. Ринок інвестиційних фондів — це спосіб існування рин-ку капіталу. На рис. 26 обидва ринки сполучені. Тому незважаючи на те

184

що чинник-капітал має одиницю вимірювання запасу (грн.), обсяг річних валових інвестиційj має одиницю вимірювання потоку (грн./рік).

Розглянутий процес відбиває лише загальний напрям, загальну схему формування капіталу. Відповідно до цієї схеми ринковий відсоток має зменшуватись із збільшенням капіталу. Однак в економіці України цього не відбувається. У реальних умовах під впливом науково-технічного про-гресу у зв’язку з появою нової техніки і технологій, виникненням нових видів споживчих продуктів і послуг попит на капітал зростає в часі — крива попиту в кожному короткостроковому періоді зміщується вправо вгору. У результаті ринковий відсоток не тільки не зменшується, а най-частіше збільшується.

Науково-технічний прогрес сприяє не тільки економічному зростанню і досить стабільному відсотку. Він спричинює й високий ризик вкла-день у деякі інвестиційні проекти або підприємства в цілому. Мільйони господарств у принципі не можуть оцінити ризику вкладень у різні про-екти. Саме високопрофесійні фінансові посередники — банки, фонди, брокери, акумулюючи заощадження населення і розміщуючи їх у формі надання позик або придбання облігацій корпорацій, покликані оцінюва-ти ризик вкладень.

На ринок позикових фондів істотно впливає також очікування інфляції (рис. 27).

0 Капітал К

Рис. 27. Вплив інфляції на розмір ринкового відсотка

185

У зв’язку зі знецінюванням грошей у разі інфляції позичальнику від-давати борг значно легше, бо він фактично повертає меншу реальну вартість, ніж та, яку він брав у борг. В умовах інфляції підприємці, роз-раховуючи на підвищення цін на свою продукцію в майбутньому, під-вищують попит на капітал, придбаний за поточними цінами, — крива попиту в цьому разі зміщується вгору. Фінансові посередники (і господарства), очікуючи на інфляцію і розуміючи, що повертатися буде менша реальна вартість, ніж та, яка позичалась, згодні давати позики під біль-ший відсоток і зменшують пропозицію — крива пропозиції зміщується вліво вгору. У результаті ринковий відсоток збільшується. Звичайно вва-жається, що номінальний (ринковий) відсоток /перевищує реальний від-соток і_р на темп інфляції р, тобто / = і_р + р.

Додати в закладки

  
Переклад Translate