Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
10.6. СТРАХУВАННЯ І ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ
Одним з основних джерел внутрішніх інвестицій є страхування. Виникнення і розвиток страхування були підпорядковані основному його призначенню — задоволенню різноманітних потреб людини через сис-тему страхового захисту від випадкових небезпек. У страхуванні реалі-зуються певні економічні відносини, що виникають між людьми у про-цесі виробництва, обігу, обміну й споживання матеріальних благ.
Негативні прояви стихійного характеру сил природи й суспільства, пов’язані з матеріальними втратами, сприймаються людьми насамперед як випадкові події, однак їх періодичне настання свідчить про те, що вони мають об’єктивний, закономірний характер, пов’язаний із суперечностя-ми економічних відносин і проблемами техногенного характеру.
Відшкодування збитку, викликаного руйнівним характером взаємодії сил природи й суспільства, породжує необхідність встановлення певних відносин між людьми щодо запобігання, подолання й обмеження руйнів-них наслідків стихійних лих. Такі об’єктивні відносини людей, що спря-мовані на забезпечення безперервного і безперебійного виробничого процесу, на підтримання стабільності й стійкості досягнутого рівня жит-тя, становлять економічну категорію страхового захисту. Специфіка страхового захисту визначається такими ознаками:
- випадковий характер настання стихійного лиха чи іншого прояву руйнівних сил природи;
- вираження збитку в натуральній або грошовій формі;
- об’єктивна потреба у відшкодуванні збитку;
- реалізація заходів щодо запобігання і подолання наслідків конкрет-ної події.
Сутність економічної категорії страхового захисту полягає в акумулю-ванні та витрачанні ресурсів для захисту від впливу ризиків і відшкоду-вання пов’язаних з ними витрат.
Внаслідок усвідомлення людиною і суспільством загалом необхід-ності страхового захисту формувалися страхові інтереси, через які поча-ли виникати певні страхові відносини.
Змістом страхових відносин було створення й використання ресурсів страхового фонду незалежно від конкретної форми його організації.
У міру розвитку суспільства страхові відносини дістали цивільно-пра-вове закріплення, що дало змогу регулювати їх правовими методами.
Згідно із Законом України “Про страхування” “страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян
208
та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за раху-нок фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридични-ми особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)” (Уряд. кур’єр. — 1996, 18 квіт.).
Відшкодування збитків здійснюється з коштів страхового фонду, що перебуває у віданні страхової організації. Об’єктивна потреба в страху-ванні зумовлюється тим, що збитки іноді виникають унаслідок руйнів-них факторів (стихійних сил природи), що не передбачають цивільно-правової відповідальності. У такій ситуації неможливо стягувати збитки, і вони “осідають” у майновій сфері самого потерпілого. Заздалегідь ство-рений страховий фонд може бути джерелом відшкодування збитку. Страхування доцільне тільки тоді, коли передбачені правовідносини страхувальника і страховика страхової події (ризики) викликають значну потребу в грошах. Страхові відносини закріплюються в письмовій фор-мі — договорі страхування — як цивільно-правова угода.
З огляду на те, що страхування характеризується багатьма специфіч-ними поняттями, велика увага приділяється класифікації страхування.
В основу класифікації покладено відмінності у сферах діяльності страхових компаній, у підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, у визначенні об’єктів страхування, обсягів страхової відповідальності, у формах здійснення страхування тощо.
Найважливішим є поділ страхування на дві великі сфери діяльності залежно від спеціалізації страховки: страхування життя і загальні види страхування. Така класифікація важлива з точки зору вибору страховика.
Сприяючи розвитку заощаджувальних видів страхування, держава у такий спосіб впливає на вирішення соціальних проблем. Розглянемо ос-новні функції страхування.
Інвестиційна функція. Через формування страхового фонду вирі-шується проблема інвестицій тимчасово вільних коштів у банківські й інші комерційні структури, вкладання коштів у нерухомість, придбання цінних паперів тощо. З розвитком ринку страхування удосконалювати-меться і розширюватиметься механізм використання тимчасово вільних коштів. У країнах з розвинутою ринковою економікою страховики біль-шу частину прибутку одержують не від страхової діяльності, а від інвес-тиційної. Основне завдання страховиків — збільшити кількість страху-вальників і використати страхові премії для інвестиційної діяльності.
209
Превентивна функція (попередження страхового випадку або зменшення наслідків страхової події). Передбачає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування заходів щодо недопущення чи зменшення не-гативних наслідків страхових випадків, стихійних лих. Сюди також на-лежить правовий вплив на страхувальника, закріплений в умовах укла-деного договору страхування і спрямований на його дбайливе ставлення до застрахованого майна.
Ризикова (випадкова) функція. Страхування завжди прив’язане до можливості настання страхового випадку, тобто страхуванню притаман-ний випадковий характер відносин. При настанні страхового випадку, обумовленого договором або законом, страховик звертається до страху-вальника з вимогою про відшкодування наслідків ризику.
Створення страхових фондів (резервів) і їх використання. Страхуван-ня можливе, якщо у страховика є кошти для покриття збитків. Страхо-вий фонд (капітал) створюється з внесків страхувальників як плата за ри-зики, що їх беруть під свою відповідальність страхові компанії.
Страхування передбачає замкнутий перерозподіл збитку за допомогою спеціалізованого грошового страхового фонду, утвореного за рахунок страхових внесків. При страхуванні виникають перерозподільні відноси-ни щодо формування і використання цього фонду. Право на відшкодуван-ня збитку мають тільки ті особи, що є учасниками формування страхово-го фонду. Відшкодування збитку через зазначену функцію здійснюється фізичним чи юридичним особам у рамках наявних договорів страхуван-ня. Порядок відшкодування збитку визначається страховими компаніями виходячи з умов договорів страхування і регулюється державою (ліцен-зування страхової діяльності). За допомогою цієї функції реалізується об’єктивний характер економічної необхідності страхового захисту.
Страховий фонд може формуватися як в обов’язковому, так і в добровільному порядку. Держава, виходячи з економічної і соціальної обста-новки, регулює розвиток страхової справи в країні.
Згідно із Законом України “Про страхування” договори добровільного страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування при добровільній формі страховик розробляє самостійно для кожного виду страхування. Правила страхування визначають за-гальні умови і порядок здійснення того чи іншого виду добровільного страхування. Добровільне страхування передбачає, що всі моменти до-говору страхування визначаються згодою сторін.
210
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризуйте основні чинники виробництва ринкової економіки.
2. Як формуються попит і пропозиція на капітал?
3. З чого складається ринок капіталу?
4. Основні властивості капіталу.
5. Основні споживачі інвестиційного капіталу.
6. Види інвестицій.
7. Що є основою інвестиційної діяльності?
8. Що таке кругообіг інвестицій?
9. Що таке фінансовий капітал? Основні його властивості.
10. Функції фінансового ринку в сучасній ринковій економіці.
11. Основні функції страхування.
12. Страховий фонд.
Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
