Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.

12.5. УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

В умовах інфляції для того щоб зберегти свої заощадження, підприємство може вкладати певну їх частину у високоліквідні цінні папе-ри, які в разі потреби легко перетворюються на готівку.

Підприємство, купуючи цінні папери у свій портфель, має насамперед вирішити, з якою метою воно їх купує. Цінні папери можуть розгляда-тись як засіб заощадження або як засіб спекуляції. Здійснюючи інвес-тиції, треба проаналізувати стан фінансового ринку і стан справ підпри-ємства, яке продає цінні папери. Ідеальним вважається портфель, який забезпечує максимум можливого прибутку стосовно поточних ринкових цін. Розглянемо деякі з них.

Будь-яке питання доцільно вивчати на основі фундаментального ана-лізу. Починають з оцінювання чинників, що впливають на ринок у ціло-му. Потрібно визначити рівень стану підприємства щодо бізнесу. Припу-стимо, підприємство прибуткове й інвестори знають про це. У результаті його індекс підвищується. Необхідно також з’ясувати, чи підвищить бюд-жетний дефіцит ставку відсотка; якщо так, то підприємству, яке потре-бує позик, буде важко їх одержати.

Важливо також з’ясувати становище галузі на ринку. При цьому бажа-но вибрати галузі, які можуть дати найкращі результати протягом року. Потім у цих галузях визначають компанії-лідери. Залежно від стадії роз-витку розрізняють галузі, що народжуються, розвиваються, стабільні, циклічні, спекулятивні та такі, що занепадають.

Галузі, що народжуються, не завжди прямо доступні інвесторам, які бажають придбати їх акції, бо вони можуть не циркулювати на ринку. Для галузей, що розвиваються, характерне постійне і швидке збільшення об-сягів продажів і прибутків. Стабільними називаються галузі, у яких об-сяги продажів і прибуток відносно стабільні й сталі навіть у періоди криз і спадів. Циклічні галузі характеризуються особливою чутливістю ви-торгу до ділового циклу. Спекулятивна ціна акцій дуже рухлива і її не-можливо пов’язати з дією якогось чинника. До таких, що занепадають, зараховують галузі, які застосовують застарілу технологію або виробля-ють застарілі види продукції.

276

Для диверсифікованих компаній потрібен міжгалузевий аналіз, а далі — аналіз підприємства (кількісний і якісний). Кількісний аналіз — це діаг-ностика фінансового становища підприємства, вивчення менеджменту.

Варто звернути увагу на тенденцію обсягу продажу і тенденцію вит-рат, корисний аналіз динаміки прибутку. Чистий прибуток відображає вплив усіх чинників. Відношення чистого прибутку до акціонерного ка-піталу дає можливість оцінити ефективність використання компанією власного капіталу. Цей показник розраховують за кілька років і порівню-ють з нормою прибутку на акціонерний капітал у галузі й економіці в цілому:

П_ч

N_{n а} — норма прибутку на акціонерний капітал; П_ч — прибуток чистий; К_а — капітал акціонерний.

Важливе значення має аналіз ліквідності. Під ліквідністю розуміють спроможність швидко оплачувати необхідні платежі, тобто спроможність швидко реалізовувати поточні активи. Крім наявних до ліквідних активів належать цінні папери, які легко продати на ринку не нижче за ціну їх придбання. Що вище відношення готівки до загального боргу, то краща ліквідність підприємства. Фахівці вважають нормальним таке співвідно-шення: для промислових компаній — 3:10, для комунального господар-ства — 2:10. Максимальне відношення боргу до акціонерного капіталу для промислових компаній рекомендується на рівні 0,5:1, а для компаній комунального господарства — 1,5:1.

Одним з основних показників під час аналізу фінансового становища акціонерного товариства є покриття відсотків і дивідендів за акціями чи-стим прибутком компанії.

Законодавчо визначено такий порядок виплати доходів за цінними па-перами: спочатку здійснюються виплати за облігаціями, потім за при-вілейованими акціями і лише потім за звичайними акціями. Це визначає і порядок розрахунку покриття.

Забезпеченням облігацій є чисті матеріальні активи, які розраховують-ся як різниця між матеріальними активами і поточними пасивами. Тоді прибуток на одну облігацію визначають як відношення чистих матеріаль-них активів до кількості облігацій: A_{q мат} / N_o6r.

Забезпеченням привілейованих акцій є чисті активи, які розрахову-ються як різниця між чистими матеріальними активами і сумою виплат за облігаціями.

277

Звичайні акції забезпечуються коштами, що залишились після пога-шення зобов’язань за облігаціями і привілейованими акціями. Забезпе-чення простих акцій можна розрахувати діленням чистих активів з вира-хуванням зобов’язань за привілейованими акціями на кількість простих акцій.

Для оцінки адекватності процентного покриття, як правило, встанов-люються мінімальні рівні. Наприклад, сума, що необхідна для розра-хунків з власниками, як мінімум утричі повинна перекриватися прибут-ком, який використовують для виплати відсотків щороку. Компанія може без будь-яких труднощів виконати всі свої боргові зобов’язання, але якщо вона не забезпечила цієї мінімальної вимоги, її цінні папери вважати-муться формою інвестування з підвищеним ризиком. Прийнятний ста-більний тренд процентного покриття або такий, що підвищується.

Потрібно враховувати також інші чинники, що визначають фінансову привабливість цінних паперів: наприклад, частку виплачуваних акціоне-рам дивідендів у загальному обсязі прибутку; співвідношення “прибуток на одну просту акцію”; регулярність виплати дивідендів.

Важливою умовою сприятливого фінансового становища підприєм-ства є висока якість менеджменту. Для його оцінювання можна викорис-товувати постійний моніторинг, стежити за результатами аудиторських перевірок, аналізувати інформацію, що з’являється у пресі.

Варто пам’ятати, що інформації, яку вже знають на ринку, недостат-ньо, щоб дійти висновку, наскільки правильно на ринку оцінюють акції підприємства. Для цього треба знайти якусь додаткову інформацію, не-відому на ринку.

Ще одним методом, який застосовують у вирішенні питання про ку-півлю цінних паперів, є технічний аналіз. Потрібен не так аналіз діяльності підприємства, що випускає акції, як вивчення поведінки інших інвесторів. Відповідно до технічного аналізу розгадати майбутню пове-дінку інвесторів можна за допомогою вивчення їхніх дій у минулому, що відображаються у зміні цін на цінні папери.

При ухваленні рішення про стан портфеля цінних паперів використо-вують метод ефективних ринкових гіпотез. Завдяки цьому методу вся інформація для ухвалення рішення відображається на ринку в динаміці цін. Цей метод передбачає кілька етапів. Насамперед вирішується питан-ня про те, з яких типів цінних паперів складатиметься портфель, урахо-вуються бажання і можливість ризикувати, потреба в готівці, податкова ситуація тощо. Щоб менше ризикувати, можна більше облігацій збері-гати в портфелі, особливо облігацій державної позики і муніципальні.

278

Можна зменшити ризик завдяки розсіюванню вкладень капіталу в цінні папери різних підприємств, галузей. Диверсифікований портфель дає можливість ризик одних вкладень компенсувати ризиком інших. Купува-ти цінні папери можна тільки у сприятливий з погляду зміни курсу момент. Крім того, рекомендується скористатися порадою кількох незалеж-них експертів, що так само дасть можливість зменшити ризик. Нарешті, слід пам’ятати: якщо часто змінювати цінні папери, то нерентабельно витрачатимуться гроші на комісійні брокерам.

Для аналізу ринку цінних паперів найважливішими є такі питання:

- з’ясувати, чим займається компанія;

- проаналізувати нинішній і майбутні ринки компанії;

- з’ясувати плани розвитку підприємства;

- з’ясувати розмір дивідендів на цінні папери компанії;

- визначити прибуток на акції та на облігації компанії;

- порівняти ціни на акції й облігації зазначеного підприємства з кур-сом інших підприємств;

- одержати дані про стан менеджменту на підприємстві, в якого пе-редбачається купити цінні папери.

Для того щоб застрахуватися від прийняття неправильних рішень щодо інвестицій у цінні папери, спочатку доцільно купити опціон.

Припустимо, ви хочете купити цінні папери якогось підприємства, але не впевнені у своїх прогнозах щодо нього або зараз не маєте для цього достатню кількість коштів. Тоді купуйте кол-опціон на акції цього під-приємства. Якщо прогнози справдяться, ви одержите прибуток, якщо по-милитеся — втратите тільки премію. Якщо ви хочете застрахуватися від падіння цін на акції, купуйте пут-опціон. Варто пам’ятати, що купівля двох опціонів одночасно на акції того самого підприємства зменшує ри-зик до мінімуму, але різко зменшує й можливий прибуток.

На політику формування портфеля цінних паперів впливатиме вибір шляхів одержання прибутку від вкладень у цінні папери. Можна споді-ватися тільки на одержання дивідендів, розраховувати на збільшення капіталу за рахунок продажу акції після одержання дивіденду за ціною вищою за ціну купівлі. Прибуток можна також одержати, граючи на фон-довому ринку на курсових різницях (біржовий арбітраж).

Ще одним чинником, який визначає формування і управління портфе-лем цінних паперів, є ризик. Ризиком у широкому значенні цього слова вважається залежність результатів діяльності підприємства від коливань ринкової кон’юнктури. З управлінням портфелем цінних паперів пов’я-зані такі основні ризики:

279

- курсовий — ризик падіння ринкової ціни акції;

- процентний — ризик того, що ціна цінного паперу зменшиться че-рез збільшення норми відсотка;

- кредитний — ризик того, що позичальник не сплатить за позикою. Кредитний ризик за вкладеннями в акції відсутній, оскільки акція —

не боргове зобов’язання, а ризиковий капітал. Власник акції наражається на ризик ліквідації компанії, акціонером якої він є, з можливою невипла-тою йому в повному розмірі акціонерного паю.

Водночас вкладення в акції мають вищий курсовий ризик, що робить дорожчим страхування портфеля акцій. Звідси зрозуміла частіша прак-тика використання опціонів.

У світовій практиці відомі два вкрай протилежні підходи до управління портфелем цінних паперів:

- безризиковий — повне страхування процентного ризику, спрямова-не на забезпечення гарантованого, але залежного від коливань рин-кової кон’юнктури (при цьому не обов’язково кращого) результату за операціями;

- спекулятивний — цілковита відмова від фіксації результатів у роз-рахунку на сприятливу зміну ринкової кон’юнктури, досягнення максимально можливого прибутку.

На практиці підприємства (фірми), як правило, намагаються знайти компроміс між прагненням максимізувати прибуток і необхідністю обме-жувати ризики.

Додати в закладки

  
Переклад Translate