Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.

1.4. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Поточний стан економіки визначається діяльністю господарюючих суб’єктів, майбутній — обсягами інвестицій у виробництво.

У процесі виготовлення продукції та надання послуг зношуються ос-новні фонди підприємств: будівлі, споруди, машини, обладнання. Для їх відновлення нагромаджується амортизаційний фонд. Обсяг амортизацій-них фондів підприємств, нарахований за певний період часу, визначає об-сяг коштів, необхідних для простого відновлення зношених основних фондів. Основні фонди підприємств відновлюються у процесі інвести-ційної діяльності. Якщо обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизацій-ного фонду, відбувається просте відновлення.

Розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) на фонд споживан-ня та фонд нагромадження є важливою макроекономічною пропорцією національної економіки. Від того, яку частину ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та фінансової бази нових виробництв

13

товарів та послуг, залежать майбутні обсяги ВВП та відповідно добробут населення. Реалізація фонду нагромадження — важливий напрям інвес-тиційної діяльності.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, внаслідок чого створюєть-ся прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностя-ми можуть бути:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

- рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

- майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та ін-телектуальних цінностей;

- права користування землею, водою, природними ресурсами;

- сукупність технічних та економічних знань у формі документації, навичок, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва товарів та послуг, але не запатентованих (ноу-хау).

Існує багато визначень інвестиційної діяльності. Загалом можна вва-жати, що інвестиційна діяльність — це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають власні кошти (у матеріальній, фінан-совій або іншій майновій формі) з метою отримати прибуток.

Інвестор — це суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішен-ня та вкладає власні, позичені й залучені кошти в об’єкти інвестування.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав.

Об'єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибутку: основні та оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.

Комплекс підприємств і установ, продукція чи послуги яких сприяють реалізації інвестиційної діяльності, становить інвестиційний комплекс країни. До нього належать:

- підприємства будівельної індустрії, промисловості будівельних ма-теріалів, машинобудування;

- проектні організації та установи;

- фінансові посередники — інвестиційні банки, компанії, фонди;

- органи державного управління, що регулюють функціонування суб’єктів інвестиційної діяльності;

- інфраструктура фондового ринку.

14

Як зазначалося, національний дохід країни поділяється на фонд споживання та фонд нагромадження. Останній є узагальненим річним обсягом капіталовкладень усіх підприємств. Частка його може становити 20-30 % національного доходу. Останніми роками в Україні на частку державних коштів припадає лише п’ята частка капітальних вкладень, і можливе подальше її зниження.

За формами відтворення прямі інвестиції (капітальні вкладення) поді-ляють на такі види:

- у нове будівництво — створення нових підприємств (виробництв) на нових місцях за новими проектами;

- на розширення виробництва — уведення в дію нових основних фондів, подібних до діючих, для екстенсивного збільшення обсягів виробництва на діючих об’єктах;

- на реконструкцію — обладнання діючих виробництв новою техно-логією та технікою за новими комплексними проектами;

- на технічне переустаткування — підвищення технічного рівня ви-робництва за рахунок заміни старого обладнання на нове, продук-тивніше.

За складом і характером витрат прямих інвестицій можна визначити їх технологічну структуру:

- будівельні роботи;

- монтажні роботи;

- машини та обладнання;

- проектні роботи.

Період типової реалізації інвестицій поділяють на частини:

- підготовку (проектні роботи, організація фінансування, погоджен-ня, планування та матеріально-технічне забезпечення початку робіт);

- реалізацію — створення нового матеріального об’єкта;

- експлуатацію нового виробництва, отримання прибутку, забезпе-чення окупності інвестицій, подальшу роботу об’єкта.

15

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. У чому полягає економічна сутність інвестицій?

2. Під впливом яких факторів перебуває попит на інвестиції?

3. Класифікації інвестицій.

4. Сутність, мета і завдання інвестиційного менеджменту.

5. Основні поняття інвестиційної діяльності.

6. Які види майнових та інтелектуальних цінностей можна вкладати в об’єкти підприємницької діяльності?

Додати в закладки

  
Переклад Translate