Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 2.

17.6. СТРАТЕГІЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Нині Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію. Виходячи з тенденцій, що склалися, доходимо вис-новку: вона залишиться такою ще тривалий час. Тому недоліком Закону України “Про режим іноземного інвестування” є перехрещення двох на-званих підходів до формування правової бази. Більшість статей цього За-кону містять формулювання “згідно з чинним законодавством” без конк-ретних посилань. У зазначеному Законі відсутні будь-які конкретні положення щодо найважливіших об’єктів регулювання, пріоритетних га-лузей економіки, соціальної сфери й територій, що заплутує розв’язання проблем пільгового режиму інвестування, а також положення про ква-ліфікаційний мінімум іноземної інвестиції, які, на наш погляд, були б необхідні для системи іноземного інвестування. У ст. 1 розд. 1 Закону визначається тільки частка іноземної інвестиції у статутному фонді під-приємства з іноземними інвестиціями (щонайменше 10 %).

Порядок переказу (трансферту) прибутків, доходів та інших коштів, одержаних унаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається тільки Національним банком України, а відповідного законодавчого акта, прийнятого Верховною Радою України, не існує. Це ще один недолік за-конодавчої бази іноземного інвестування, що діє в Україні.

Законодавча база процесу іноземного інвестування повинна охоплю-вати всі аспекти цієї багатогранної діяльності. На сучасному етапі в Ук-

361

раїні законодавчо не визначені процеси іноземного кредитування, ство-рення кредитних співтовариств, концесій, надання прав власності на зем-лю; не розроблено також механізми державного страхування іноземних інвестицій, створення страхових фондів. І хоча зараз здійснюються певні заходи щодо створення автоматизованої інформаційної системи опера-тивного пошуку іноземних інвесторів, усе це перебуває в зародковому стані.

Виходом із цієї ситуації, на наш погляд, є обгрунтування раціональної інвестиційної політики, в якій чільне місце посядуть система державного регулювання й реформування структури власності на основі приватизації та концепція технічного переоснащення промислового виробництва із за-лученням коштів іноземних інвесторів. Така концепція забезпечить під-вищення інвестиційної активності, але за наявності певних економічних передумов (рис. 52):

- залучення іноземних інвестицій з урахуванням мети та завдань структурної трансформації промислового комплексу, цільових про-грам міжгалузевого розвитку, конверсії;

- збільшення обсягів інвестиційних ресурсів, які формують виробни-чий потенціал на новій науково-технічній базі;

- ефективного використання інвестицій;

- обгрунтування вибору пріоритетних секторів матеріального виробництва, які визначають конкурентні позиції країни на світових ринках;

- створення динамічного експортного потенціалу, який може швидко адаптуватися до кон’юнктури зовнішнього ринкового середовища;

- розвитку внутрішньої та зовнішньої продукції виробничо-технічно-го призначення.

Реальна наявність зазначених економічних передумов підвищення інвестиційної активності має стати достатньою основою для обгрунто-ваного визначення мети залучення іноземних інвестицій у різні сфери вітчизняної економіки (насамперед в індустрію). Ми переконані, що ос-новними цілями повинні бути такі:

- структурна перебудова промислового комплексу;

- сприяння досягненню сучасного технічного рівня розвитку на ос-нові нових технологій;

- розвиток ресурсозберігаючих, наукомістких та екологічно чистих технологій;

- збільшення обсягів експортного потенціалу України;

- подолання залежності економіки країни від імпорту;

362

- створення виробництв з використанням місцевих природних ре-сурсів;

- сприяння розвитку приватного сектору.

Досягти цього можна за умови розробки й реалізації вітчизняної стра-тегії залучення іноземного капіталу. Особливо нагальним і виваженим має бути розв’язання проблеми залучення іноземних інвестицій у період економічної кризи в Україні. При цьому важливо зацікавити зарубіжних партнерів, знайти баланс взаємних інтересів, реалізувати проекти, які економічно вигідні вітчизняним та іноземним партнерам.

Організаційною формою забезпечення процесу реалізації технологіч-но передових інвестиційних проектів, на наш погляд, має стати створен-ня фінансово-промислових груп, акціонерних товариств. Окремі країни мають інтегровані утворення (союзи), мета яких, з одного боку, — сти-мулювати збільшення обсягів виробництва національних товаровироб-ників, розвиток внутрішньої торгівлі, експорту, а з іншого — здійснювати протекціоністську політику щодо інших країн.

Державна стратегія залучення іноземних інвестицій має спиратися на класифікацію галузей промисловості залежно від наявності потенційних джерел фінансування. Можна виокремити кілька таких груп галузей (ви-робництв):

- галузі, розвиток яких забезпечується централізованими державни-ми капіталовкладеннями;

- виробничі об’єкти переважно приватного капіталу;

- галузі (виробництва), які на певному етапі потребують кредитних субсидій;

- пріоритетні галузі для залучення та використання іноземних інвес-тицій;

- виробництва, участь іноземних інвесторів у фінансуванні яких має певні обмеження;

- галузі (виробництва), які є закритими для іноземного інвестування, що пов’язано з національною безпекою, збереженням національно-го багатства.

Для України прийнятна класична схема сучасного індустріального розвитку країни, яка складається з трьох етапів:

- створення імпортозамінних виробництв;

- формування конкурентоспроможного експортного потенціалу;

- розвиток наукомістких галузей.

Така схема подальшого розвитку індустрії потребує органічного поєднання іноземного капіталу з національними ресурсами, обгрунтування

364

та селекції сфер інвестування, експертної оцінки щорічної потреби в іноземних інвестиціях, визначення потенційної місткості українського рин-ку для іноземних інвесторів.

Практика показала, що за минулий період, коли використовувалися традиційні підходи до інвестування, іноземний капітал неістотно впли-вав на ефективність функціонування промислового комплексу, його структурну перебудову, упровадження прогресивних технологій і техніч-не оновлення виробництва. Очевидно, необхідно знайти економічний ме-ханізм, який дав би змогу збалансувати норму прибутку, рівень ризику, стимули та гарантії для залучення іноземних інвестицій у процес прива-тизації й розвитку експортного потенціалу, забезпечив би бажаний кінце-вий результат інвестування, тобто помітний внесок у розвиток економі-ки, підвищення ефективності її функціонування, упровадження сучасних технологій і методів управління.

З огляду на викладене важливо вибрати пріоритети в інвестиційному процесі, які б забезпечили найвищий рівень його ефективності. Це об’єктивно зумовлює необхідність здійснення таких заходів:

- звуження напрямів інвестування та впровадження проектів з ура-хуванням існуючого інноваційного потенціалу;

- включення в інвестиційний процес як державних, так і приватних ресурсів;

- залучення іноземних партнерів до впровадження інвестиційних проектів, пов’язаних з використанням інноваційного та промислового потенціалу;

- створення нових організаційних форм інтеграції фінансового та промислового капіталу;

- розробки та впровадження регіональних програм інвестування.

При цьому іноземні кредити під державні гарантії необхідно спрямовувати насамперед у пріоритетні сфери на фінансування інвестиційних проектів, що забезпечать розвиток експортного потенціалу, і галузі, де строки окупності виробничих інвестицій порівняно малі.

Наведений тут науково обгрунтований і рекомендований для практич-ного використання комплексний механізм залучення іноземних інвес-тицій спрямований на створення сприятливого інвестиційного клімату та підвищення інвестиційної активності. Стрижнем такого механізму є еко-номіко-організаційний блок, який базується на обгрунтованій концепту-альній основі та стратегії залучення іноземних інвестицій, системі пільг в оподаткуванні, визначенні пріоритетних напрямів використання іно-земних інвестицій, розширенні можливостей участі іноземних інвесторів у процесі приватизації та створенні спільних підприємств (див. рис. 52).

365

Додати в закладки

  
Переклад Translate