Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Розміщення продуктивних сил - Ерьомін

ТЕМА 7. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА

2.Методологічні основи та методичні підходи до визначення ефективності природно-ресурсного потенціалу.

3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

1. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ: СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ

Наростаючі темпи використання природних ресурсів зумовлюютть проблему раціонального використання, розширеного відтворення та охорони природних ресурсів. Негативні екологічні наслідки безгосподарського використання ресурсного потенціалу природи стають все більш відчутними. В ринкових умовах необхідно здійснити економічну оцінку природних угідь, що сформує основу для платного природокористування підприємствами різних форм власності і форм господарювання.

Виробництво аграрним сектором сировини для харчової та переробної промисловості є неможливим без природного середовища як матеріальної основи всякого процесу виробництва. Проте не всі елементи навколишнього природного середовища не в однаковій мірі впливають на виробництво продовольчої сировини. Частина виступають як засоби виробництва, інші як - виробничі ресурси, що становить продуктивні сили та ресурсний потенціал території. Природні фактори можуть безпосередньо приймати участь в матеріальному виробництві і невиробничій діяльності або ті, що на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть впливати на виробництво, але не приймаючи безпосередньої участі в ньому.

Основними показниками економічної ефективності використання, відтворення та охорони природно-ресурсного потенціалу регіону є їх частка у земельній території держави, обсязі валової і товарної продукції, вартості людського потенціалу, прибутку. Досягнення науково-технічного прогресу відкривають нові можливості залучення у виробництво нових видів та більш повного використання залучених у процес суспільного вирробництва природних ресурсів.

Природокористування в агропромисловому комплексі являє сукупність різноманітних форм використання відтворення таохорони природно-ресурсного, сукупністю продуктивних сил виробничих відносин та організаційно-виробничих форм експлуатації людиною об'єктів навколишнього природного середовища для задоволення суспільних потреб. Природні ресурси, враховуючи значну роль трудових, матеріально-технічних та фінансових ресурсів, все-таки відіграють провідну роль у розвитку агропромислового комплексу, особливо його другої (сільськогосподарських товаровиробників) та третьої (підприємства харчової та переробної переробної промисловості, тощо) сфери. Природні ресурси виступають як економізована природа.

Особливе місце належить земельним ресурсам, родючість яких можна відновити шляхом значних капіталовкладень на одиницю продуктивних угідь, проте цей процес є надто повільним (за 100 років можна відновити лише 1 см гумусового горизонту).

Розробка і впровадження комплексних державних програм перетворення навколишнього природного середовища дозволить поліпшитии властивості ресурсів природного середовища та їх продуктивний потенціал. Під поняттям перетворення розуміється направлена діяльність по захисту від стихійних явищ, ліквідація наслідків антропогенного навантаження та інші природохоронні заходи.

Неоднорідні погодно-кліматичні та грунтові обумовили створення різних типів систем використання, відтворення та охорони природних ресурсів (природно-ресурсний потенціал території) в сільськогосподарському виробництві (рис. 1.).

Книга: Розміщення продуктивних сил - Ерьомін

ЗМІСТ

1.	Розміщення продуктивних сил - Ерьомін
2.	2.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ
3.	3.ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
4.	ТЕМА 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ ТА ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
5.	2. ПРИНЦИПИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
6.	3. ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
7.	ТЕМА 3. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
8.	2. ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ, ПОРТОВО-ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ, НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗОНИ
9.	3. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
10.	ТЕМА 4. НАУКОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ.
11.	2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
12.	3. РЕГІОНАЛЬНІ СТРУКТУРИ: ВЕРТИКАЛЬНІ ТА ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЗВ'ЯЗКИ
13.	4. АГРАРНИЙ СЕКТОР ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
14.	5. РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВО - ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
15.	1. Сутність та зміст економіки перехідного періоду.
16.	2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ
17.	3. УПРАВЛІННЯ ІНФЛЯЦІЄЮ
18.	ТЕМА 5. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
19.	2.ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
20.	3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
21.	ТЕМА 6. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ
22.	2. НАСЕЛЕННЯ МІСТ ТА СІЛ
23.	3. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА
24.	ТЕМА 7. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
25.	2. МЕТОДОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
26.	3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
27.	ТЕМА 8. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
28.	2. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГАЛУЗЕВОГО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
29.	3. ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
30.	ТЕМА 9. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС.
31.	2. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
32.	3. НАФТОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
33.	4. ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
34.	5. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА
35.	ТЕМА 10. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС
36.	2. ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ
37.	3. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ
38.	ТЕМА 11. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС
39.	2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА МАШИНОБУДУВАННЯ
40.	3. ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВИ, НЕОБХІДНІСТЬ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ
41.	ТЕМА 12. ХІМІКО-ЛІСОВИЙ КОМПЛЕКС
42.	2. ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
43.	3. ЛІСОВА ТА ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
44.	ТЕМА 13. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
45.	2. ПРОМИСЛОВІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
46.	ТЕМА 14. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
47.	2. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО
48.	3. ХАРЧОВА ТА ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
49.	ТЕМА 15. КОМПЛЕКС ПО ВИРОБНИЦТВУ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ
50.	2. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
51.	3. РОЛЬ МАШИНОБУДУВАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ТОВАРІВ ТРИВАЛОГО КОРИСТУВАННЯ
52.	ТЕМА 16. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС ТА ЗВ'ЯЗОК
53.	2. ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА ТА ВИДИ ТРАНСПОРТУ: ЗАЛІЗНИЧНИЙ, МОРСЬКИЙ, РІЧКОВИЙ, АВТОМОБІЛЬНИЙ, ПОВІТРЯНИЙ, ТРУБОПРОВІДНИЙ
54.	3. ВЗАЄМОДІЯ З ТРАНСПОРТНИМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ КРАЇН ЄВРОПИ
55.	ТЕМА 17. ПРОДУКТИВНІ СИЛИ УКРАЇНИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ
56.	2. ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
57.	3. СХІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
58.	4. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
59.	5. ПОЛІСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
60.	6. ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
61.	7. КАРПАТСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
62.	8. ПРИЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
63.	ТЕМА 18. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ
64.	2. ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
65.	3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
66.	4. ЗОНИ СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
67.	ТЕМА 19. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВЯЗКИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СНД
68.	2. СПІЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР ТА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ОБМІНУ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН З КРАЇНАМИ СНД

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate