Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Розміщення продуктивних сил - Ерьомін

2. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГАЛУЗЕВОГО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА

Методи регулювання у розвинених країнах є економічні, зокрема податкова політика стимуляційного чи гальмівного характеру. Особлтво важливими є правові важелі управління розвитку економіки. Галузеві схеми розміщення господарства регіону мають врахувати зарубіжний досвід, бути науково обгрунтованими, мати рекомендаційний характер.

Методи економічного обгрунтування галузевого розміщення виробництва включають наступні етапи:

аналіз сучасного розвитку та розміщення галузі;

визначення умов та факторів розвитку галузі, окремих підприємств;

вибір альтернативних варіантів, пошук оптимального варіанту.

На першому етапі досліджують наступні показники:

сировинні ресурси;

виробництво продукції в поступальних одиницях;

собівартість одиниці продукції та послуг;

матеріаломісткість;

енергомісткість;

обсяг та структура капіталовкладень;

вартість незавершеного будівництва та невставленого устаткування;

приріст продукції на 1 грн. капіталовкладень;

рентабельність;

вартість основних фондів;

фондовіддача;

показники фінансового стану підприємства;

співвідношення рівня виробництва з потребами ринку;

технічний рівень галузі;

забезпечення у територіальному розрізі ресурсами;

удосконалення управління та територіальної організації галузі;

транспортні потреби галузі;

участь галузі у міжнародному поділі праці.

На другому етапі досліджують основні умови та фактори, зокрема визначення потреби ринку у конкретному виді продукції, врахування виробничо - технічних особливостей та рівня науково - технічного прогресу у галузі, ресурсний фактор та інші фактори (див. тему 2, питання 3).

На третьому етапі вибирають оптимальні місця розтошування виробництва, обсяги та напрями розвитку.

Екологічна експертиза, як один з видів екологічної оцінки виробничих проєктів за мету має визначення екологічної безпеки будь - якої господарської діяльності з критерієм у вигляді спеціально вироблених екологічних стандартів та нормативів.

До екологічної експертизи належать:

оцінка впливу та навколишнє природне середовище;

прогнозування стану довкілля;

висновки та рекомендації зі зниження негативного антропогенного впливу;

експертні висновки про можливості реалізації проекту.

Методика еколого - економічної оцінки включає наступні етапи:

оцінка екологічного допуску виробництва, при цьому сумарний обсяг вкладів виробництва не може бути більшим за гранично допустиму концентрацію у воді та повітрі;

розрахунок та порівняння витрат на охорону довкілля за за проектним та базовим (нормативним, еталонним) варіантом;

подолання негативного впливу, де забруднення більше за ГДК (гранично допустиму концентрацію), мінімізація впливу господарського обєкта на навколишнє природне середовище.

Вибирають мінімальний за показниками варіант:

оцінка екологічної ефективності природноохоронних заходів:

Е = [(Сб - С) + (Кб - К)Ен]А + (У - Уб)А, де Сб, С - поточні витрати базового та проектованого підприємства на одиницю продукції; Кб, К - питомі капіталовкладення; А - річний обсяг виробництва; У, Уб - річне запобігання втратам на одиницю продукції.

Оцінюється соціальна небезпека. Останній етап заключається у наданні рекомендацій органам влади.

Крім загальних методів обгрунтування розвитку та розміщення продуктивних сил застосовують спеціальні методи (див. тему 5, питання 2).

Книга: Розміщення продуктивних сил - Ерьомін

ЗМІСТ

1.	Розміщення продуктивних сил - Ерьомін
2.	2.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ
3.	3.ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
4.	ТЕМА 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ ТА ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
5.	2. ПРИНЦИПИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
6.	3. ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
7.	ТЕМА 3. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
8.	2. ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ, ПОРТОВО-ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ, НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗОНИ
9.	3. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
10.	ТЕМА 4. НАУКОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ.
11.	2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
12.	3. РЕГІОНАЛЬНІ СТРУКТУРИ: ВЕРТИКАЛЬНІ ТА ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЗВ'ЯЗКИ
13.	4. АГРАРНИЙ СЕКТОР ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
14.	5. РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВО - ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
15.	1. Сутність та зміст економіки перехідного періоду.
16.	2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ
17.	3. УПРАВЛІННЯ ІНФЛЯЦІЄЮ
18.	ТЕМА 5. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
19.	2.ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
20.	3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
21.	ТЕМА 6. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ
22.	2. НАСЕЛЕННЯ МІСТ ТА СІЛ
23.	3. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА
24.	ТЕМА 7. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
25.	2. МЕТОДОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
26.	3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
27.	ТЕМА 8. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
28.	2. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГАЛУЗЕВОГО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
29.	3. ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
30.	ТЕМА 9. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС.
31.	2. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
32.	3. НАФТОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
33.	4. ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
34.	5. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА
35.	ТЕМА 10. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС
36.	2. ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ
37.	3. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ
38.	ТЕМА 11. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС
39.	2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА МАШИНОБУДУВАННЯ
40.	3. ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВИ, НЕОБХІДНІСТЬ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ
41.	ТЕМА 12. ХІМІКО-ЛІСОВИЙ КОМПЛЕКС
42.	2. ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
43.	3. ЛІСОВА ТА ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
44.	ТЕМА 13. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
45.	2. ПРОМИСЛОВІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
46.	ТЕМА 14. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
47.	2. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО
48.	3. ХАРЧОВА ТА ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
49.	ТЕМА 15. КОМПЛЕКС ПО ВИРОБНИЦТВУ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ
50.	2. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
51.	3. РОЛЬ МАШИНОБУДУВАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ТОВАРІВ ТРИВАЛОГО КОРИСТУВАННЯ
52.	ТЕМА 16. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС ТА ЗВ'ЯЗОК
53.	2. ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА ТА ВИДИ ТРАНСПОРТУ: ЗАЛІЗНИЧНИЙ, МОРСЬКИЙ, РІЧКОВИЙ, АВТОМОБІЛЬНИЙ, ПОВІТРЯНИЙ, ТРУБОПРОВІДНИЙ
54.	3. ВЗАЄМОДІЯ З ТРАНСПОРТНИМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ КРАЇН ЄВРОПИ
55.	ТЕМА 17. ПРОДУКТИВНІ СИЛИ УКРАЇНИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ
56.	2. ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
57.	3. СХІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
58.	4. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
59.	5. ПОЛІСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
60.	6. ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
61.	7. КАРПАТСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
62.	8. ПРИЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
63.	ТЕМА 18. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ
64.	2. ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
65.	3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
66.	4. ЗОНИ СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
67.	ТЕМА 19. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВЯЗКИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СНД
68.	2. СПІЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР ТА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ОБМІНУ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН З КРАЇНАМИ СНД

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate