Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Розміщення продуктивних сил - Ерьомін

2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА МАШИНОБУДУВАННЯ

Спеціалізація у машинобудуванні визначається профілем машинобудівних підприємств та характером продукції: масовим, велико - , дрібносерійним, індивідуальним. Спеціалізація є предметна (випуск кінцевих продуктів), технологічна (спеціалізація на випуск напівфабрикатів), по детальна (випуск деталей, вузлів, агрегатів для комплектування).

Важке машинобудування об'єднує виробництво металургійного, гірничо - шахтового, підйомно - транспортного та енергетичного устаткування. Характерними особливостями є низька трудомісткість, висока металомісткість, низька транспортабельність продукції. У важкому машинобудуванні переважна більшість підприємств повного циклу (заготовка, обробка, складання). Виробництво металургійного устаткування (95,5%) сконцентрована у Донецькому та Придніпровському економічних районах (наприклад, Ново краматорський машинобудівний завод).

Виробниками металургійного устаткування є Дебальцівський машинобудівний завод, завод прокатних валків у м. Пугатіно, Кадіївський ливарно - механічний завод, Маріупольський завод важкого машинобудування.

Торезький завод виробляє рудникові електровози, машини та вагонетки, Горлівський - вугільні комбайни та устаткування, Ясинуватський машинобудівний завод - гірничо прохідне устаткування, завод у Славянську - коксохімічне устаткування.

У Кривім Розі виробляють гірничо - шахтове устаткування для залізорудної промисловості, Харкові - енергетичне машинобудування, Запоріжжі - силові трансформатори і т. д.

Загальне машинобудування об'єднує транспортне (за виключенням автомобільного), сільськогосподарське (за виключенням тракторного), будівельного обладнання ( за винятком легкої, харчової та переробної промисловості).

Локомотиво будування є дуже капіталомістким та прив'язаним до джерел сировини. Тепловози виробляють у Луганську, електровози - у Дніпропетровську, залізничні вагони - у Кременчуці та Дніпродзержинську.

Суднобудування - це будівництво і ремонт суден, суднове машинобудування. Суднобудування є морське та річкове. Найважливіші типи суден є наступні: транспортні (вантажні, пасажирські), промислові, промислово - видобувні, спортивно - туристичні.

Центрами сільськогосподарського машинобудування є наступні:

Харків - двигуни для самохідних комбайнів;

Кіровоград - сівалки;

Дніпропетровськ, Тернопіль - бурякозбиральні комбайни;

Одеса - тракторні плуги;

Київ, Миколаїв, Первомайськ Миколаївської області, Бердянськ, Мелітополь, Біла Церква, Чернівці, Донецьк, Луганськ, Житомир, Коломия, Кременчук, Умань, Конотоп.

Середнє машинобудування включає широкий спектр галузей, має високий рівень кооперації виробництва. На розміщення середнього машинобудування вагомий вплив здійснюють населення, трудові ресурси, кваліфіковані кадри.

Автомобільні заводи випускають:

Львів - автобуси;

Кременчук - великовантажні автомашини4

Запоріжжя - малолітражні легкові автомобілі;

Луцьк - легкові автомобілі для села;

Мелітополь - автомобільні двигуни.

Авіаційна промисловість розвинута у Києві, Харкові (зокрема АН - 225).

Центром тракторобудування є Харків (тракторний, самохідних шасі, моторобудівний заводи). У Дніпропетровську випускають трактори.

Верстатобудування розташоване у районах розвинутого машинобудування (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя, Львів).

Виробництво приладів, точних машин, інструментів та механізмів зосереджено у районах високої технічної культури, для нього характерною є мінімальна металомісткість.

Центрами виробництва є:

Телевізорів - Львів. Київ, Харків, Сімферополь;

Електронно - обчислювальних машин - Київ;

Приладжування та інструментів - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів.

Книга: Розміщення продуктивних сил - Ерьомін

ЗМІСТ

1.	Розміщення продуктивних сил - Ерьомін
2.	2.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ
3.	3.ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
4.	ТЕМА 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ ТА ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
5.	2. ПРИНЦИПИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
6.	3. ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
7.	ТЕМА 3. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
8.	2. ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ, ПОРТОВО-ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ, НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗОНИ
9.	3. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
10.	ТЕМА 4. НАУКОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ.
11.	2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
12.	3. РЕГІОНАЛЬНІ СТРУКТУРИ: ВЕРТИКАЛЬНІ ТА ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЗВ'ЯЗКИ
13.	4. АГРАРНИЙ СЕКТОР ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
14.	5. РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВО - ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
15.	1. Сутність та зміст економіки перехідного періоду.
16.	2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ
17.	3. УПРАВЛІННЯ ІНФЛЯЦІЄЮ
18.	ТЕМА 5. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
19.	2.ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
20.	3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
21.	ТЕМА 6. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ
22.	2. НАСЕЛЕННЯ МІСТ ТА СІЛ
23.	3. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА
24.	ТЕМА 7. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
25.	2. МЕТОДОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
26.	3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
27.	ТЕМА 8. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
28.	2. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГАЛУЗЕВОГО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
29.	3. ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
30.	ТЕМА 9. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС.
31.	2. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
32.	3. НАФТОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
33.	4. ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
34.	5. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА
35.	ТЕМА 10. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС
36.	2. ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ
37.	3. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ
38.	ТЕМА 11. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС
39.	2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА МАШИНОБУДУВАННЯ
40.	3. ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВИ, НЕОБХІДНІСТЬ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ
41.	ТЕМА 12. ХІМІКО-ЛІСОВИЙ КОМПЛЕКС
42.	2. ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
43.	3. ЛІСОВА ТА ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
44.	ТЕМА 13. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
45.	2. ПРОМИСЛОВІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
46.	ТЕМА 14. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
47.	2. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО
48.	3. ХАРЧОВА ТА ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
49.	ТЕМА 15. КОМПЛЕКС ПО ВИРОБНИЦТВУ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ
50.	2. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
51.	3. РОЛЬ МАШИНОБУДУВАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ТОВАРІВ ТРИВАЛОГО КОРИСТУВАННЯ
52.	ТЕМА 16. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС ТА ЗВ'ЯЗОК
53.	2. ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА ТА ВИДИ ТРАНСПОРТУ: ЗАЛІЗНИЧНИЙ, МОРСЬКИЙ, РІЧКОВИЙ, АВТОМОБІЛЬНИЙ, ПОВІТРЯНИЙ, ТРУБОПРОВІДНИЙ
54.	3. ВЗАЄМОДІЯ З ТРАНСПОРТНИМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ КРАЇН ЄВРОПИ
55.	ТЕМА 17. ПРОДУКТИВНІ СИЛИ УКРАЇНИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ
56.	2. ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
57.	3. СХІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
58.	4. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
59.	5. ПОЛІСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
60.	6. ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
61.	7. КАРПАТСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
62.	8. ПРИЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
63.	ТЕМА 18. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ
64.	2. ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
65.	3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
66.	4. ЗОНИ СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
67.	ТЕМА 19. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВЯЗКИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СНД
68.	2. СПІЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР ТА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ОБМІНУ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН З КРАЇНАМИ СНД

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate