Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Розміщення продуктивних сил - Ерьомін

2. ПРОМИСЛОВІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

В Україні сформувалось 4 зони виробництва цементу:

Південно - східна (Донецька область);

Північно - східна (Харківська область);

Центральна (Дніпропетровська обл.);

Західна (Рівненська, Івано - Франківська, Львівська, Хмельницька обл..).

Основною продукцією виробництва збірного залізобетону та залізобетонних конструкцій є залізобетонні конструкції для промислового, цивільного, гідротехнічного, шляхового видів виробництва (стінові матеріали, блоки для фундаментів будинків, перекрить, т. д.).

Факторами розміщення підприємств є територіальна концентрація виробництва, будівельна мінеральна сировина, трудові ресурси, транспортні комунікації. Діють 25 виробничих об'єднань з виготовлення збірних залізобетонних конструкцій та деталей. Підприємства для виготовлення збірного залізобетону для гідротехнічного будівництва розміщені у Каховці, Ново московську, Арцизі, для мостів та шляхового виробництва - у Києві, Вінниці, Житомирі, Львові, домобудівні комбінати - у всіх областях, алюмінієві будівельні конструкції - у Броварах.

Виробництво будівельної цегли складається з наступних підгалузей:

Виробництво глиняної цегли;

Виробництво силікатної цегли.

У процесі виробництва цегли використовують високопродуктивні кільцеві тупельні печі, у яких цеглу випалюють 18 - 36 годин. На вироблення 1000 штук цегли витрачається 2,5 м. куб. глини, що свідчить про значну матеріаломісткість виробництва.

Силікатну цеглу виготовляють з кварцового піску. На 1000 штук цегли витрачається 2,5 м. куб. піску та 0,1 - 0,2 м. куб. вапна. Нижча матеріаломість та вартість на 30% позитивно впливає на конкурентноздатність продукції.

Великі центри виробництва будівельної цегли знаходяться у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Бахматі, Слов'янську, Чернігові, Львові, Івано - Франківську.

Промисловість нерудних матеріалів у державі не є новою. У будівництві використовують природний стіновий камінь (туф, вапняки, пиляльний) та будівельний камінь (міцні осадові, магматичні та метаморфічні породи). Інші породи являються сировинним матеріалом для виробництва цементу, цегли, черепиці, скла, легких наповнювачів бетонів.

Україна експортує граніти, габро, лабрадорити, цементну та скляну мінеральну речовину.

Для виробництва пористих бетонів використовують легкі наповнювачі. Такі наповнювачі створюють штучно (керамзит, термозит, сипкий перліт).

На півдні України виготовляють черепашник. Виробництво будівельної кераміки поєднує виробництва фасадної керамічної плитки, плитки для підлоги, облицювальної глазурованої плитки, санітарно - будівельної кислототривкої кераміки, каналізаційних та дренажних труб.

Виробництво будівельного фаянсу розміщене у Славуті - комбінат "Будфаянс", Первомайську Житомирської області - електроізоляції вироби для електронної промисловості, у Донецькій області - будівельний фаянс, у Запоріжжі - високовольтні ізолятори для ЛЄП, у Слов'янську - електроізоляційні вироби для електро - та радіотехнічної промисловості. Україна частково імпортує будівельний фарфор та фаянс з Росії. Білорусії, Чехії.

Виробництво будівельного вапна та гіпсу за сировину використовує крейду, вапняки, мармур. Заводи розміщуються поряд з покладами сировини.

Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська, Чернівецька обл..

Виробництво крейди перевищує 2,0 млн. тон, а як сировини для цементної промисловості - 7,5 млн. тон. Значні запаси крейди є у Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Рівненській, Волинській та Чернівецькій обл.

Виробництво м'якої покрівлі (руберойду, толю, пергаміну зосереджено у великих містах, зокрема Києві.

Виробництво віконного скла зосереджено на наступних заводах:

Лисичанський "Пролетар";

Костянтинівський склоробний завод, завод "Автоскло";

Запорізький склоробний;

Склозаводи Луганської області;

Склозаводи Донецької обл.;

Львівський завод;

Київський завод художнього скла.

Фарфорова промисловість зосереджена у Житомирській та Донецькій областях, Полтаві, Кіровограді, Сумах, Бориславі, Синельникові та Тернополі.

Перспективи будівельної галузі.

Розвиток будівельної галузі на перспективу пов'язаний з реконструкцією технічної бази, комплексною механізацією та автоматизацією виробництва, збільшенням випуску нових будівельних матеріалів, високоефективних збірних конструкцій підвищеної сейсмічної міцності.

Альтернативною є комплексне використання сировини, впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, зростання якості будівельних матеріалів.

Книга: Розміщення продуктивних сил - Ерьомін

ЗМІСТ

1.	Розміщення продуктивних сил - Ерьомін
2.	2.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ
3.	3.ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
4.	ТЕМА 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ ТА ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
5.	2. ПРИНЦИПИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
6.	3. ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
7.	ТЕМА 3. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
8.	2. ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ, ПОРТОВО-ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ, НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗОНИ
9.	3. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
10.	ТЕМА 4. НАУКОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ.
11.	2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
12.	3. РЕГІОНАЛЬНІ СТРУКТУРИ: ВЕРТИКАЛЬНІ ТА ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЗВ'ЯЗКИ
13.	4. АГРАРНИЙ СЕКТОР ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
14.	5. РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВО - ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
15.	1. Сутність та зміст економіки перехідного періоду.
16.	2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ
17.	3. УПРАВЛІННЯ ІНФЛЯЦІЄЮ
18.	ТЕМА 5. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
19.	2.ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
20.	3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
21.	ТЕМА 6. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ
22.	2. НАСЕЛЕННЯ МІСТ ТА СІЛ
23.	3. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА
24.	ТЕМА 7. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
25.	2. МЕТОДОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
26.	3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
27.	ТЕМА 8. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
28.	2. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГАЛУЗЕВОГО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
29.	3. ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
30.	ТЕМА 9. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС.
31.	2. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
32.	3. НАФТОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
33.	4. ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
34.	5. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА
35.	ТЕМА 10. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС
36.	2. ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ
37.	3. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ
38.	ТЕМА 11. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС
39.	2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА МАШИНОБУДУВАННЯ
40.	3. ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВИ, НЕОБХІДНІСТЬ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ
41.	ТЕМА 12. ХІМІКО-ЛІСОВИЙ КОМПЛЕКС
42.	2. ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
43.	3. ЛІСОВА ТА ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
44.	ТЕМА 13. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
45.	2. ПРОМИСЛОВІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
46.	ТЕМА 14. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
47.	2. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО
48.	3. ХАРЧОВА ТА ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
49.	ТЕМА 15. КОМПЛЕКС ПО ВИРОБНИЦТВУ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ
50.	2. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
51.	3. РОЛЬ МАШИНОБУДУВАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ТОВАРІВ ТРИВАЛОГО КОРИСТУВАННЯ
52.	ТЕМА 16. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС ТА ЗВ'ЯЗОК
53.	2. ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА ТА ВИДИ ТРАНСПОРТУ: ЗАЛІЗНИЧНИЙ, МОРСЬКИЙ, РІЧКОВИЙ, АВТОМОБІЛЬНИЙ, ПОВІТРЯНИЙ, ТРУБОПРОВІДНИЙ
54.	3. ВЗАЄМОДІЯ З ТРАНСПОРТНИМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ КРАЇН ЄВРОПИ
55.	ТЕМА 17. ПРОДУКТИВНІ СИЛИ УКРАЇНИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ
56.	2. ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
57.	3. СХІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
58.	4. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
59.	5. ПОЛІСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
60.	6. ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
61.	7. КАРПАТСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
62.	8. ПРИЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
63.	ТЕМА 18. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ
64.	2. ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
65.	3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
66.	4. ЗОНИ СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
67.	ТЕМА 19. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВЯЗКИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СНД
68.	2. СПІЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР ТА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ОБМІНУ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН З КРАЇНАМИ СНД

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate