Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 2.
14.8. СТРАТЕГІЯ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
Цей розділ бізнес-плану є найважливішим і узагальнюючим. Він міс-тить прогноз обсягів реалізації продукції, баланс грошових надходжень і витрат, зведений баланс активів і пасивів підприємства, графік досяг-нення беззбитковості. Цей розділ становить найбільший інтерес для інве-сторів та банківських установ, які надають кредити.
Згідно з фінансовим планом розроблюють стратегію фінансування інвестицій і план повернення коштів інвесторам. Найчастіше стратегію фінансування інвестиційного проекту виокремлюють у самостійний розділ.
Фінансовий план будують у вигляді порівняння майбутніх доходів та експлуатаційних витрат з виходом на валовий і чистий прибутки, грошо-вий потік.
Грошовий потік — це основний показник, що характеризує ефектив-ність здійснення інвестицій. Він охоплює чистий прибуток і суму амор-тизації, що є джерелом для повернення інвестору вкладеного капіталу.
План доходів і витрат можна побудувати у вигляді табл. 25, де на пер-ший рік експлуатації інвестиційного об’єкта показники прогнозуються помісячно, на другий — поквартально, на третій і наступні — у цілому зарік.
313
Таблиця 25
План доходів і витрат, пов'язаних з експлуатацією інвестиційного проекту
|
Показник |
1-й рік щомісячно |
2-й рік щоквартально |
3-й рік |
4-й рік |
5-й рік |
||||
|
січень |
лютий |
і т.д. |
I |
II |
і т.д. |
||||
|
1. Виручка від реалізації продукції 1.1. У тому числі ПДВ та інші платежі з обороту 2. Затрати на виробництво реалізованої продукції, у тому числі поелементно 2.1. Матеріальні витрати 2.2. Витрати на оплату праці 2.3. Відрахування на соціальні заходи 2.4. Амортизація основних засобів 2.5. Інші витрати 3. Валовий прибуток (р. 1 -р. 1.1 -р. 2) 4. Обов’язкові відрахування йплатежі з прибутку 5. Чистий прибуток (р. 3 -р. 4) 6. Грошовий потік (р. 5 + р. 2.4) |
|||||||||
ГРАФІК БЕЗЗБИТКОВОСТІ
Наступним етапом розробки фінансової стратегії у процесі складання інвестиційного бізнес-плану є побудова графіка беззбитковості. Він по-казує вплив на розмір прибутку таких основних показників, як обсяг ви-робництва продукції, продажна ціна та собівартість реалізації продукції (включаючи умовно-постійні та змінні витрати).
За допомогою зазначеного графіка можна визначити точку (поріг) без-збитковості, яка показує, за якого обсягу випуску й реалізації продукції (послуг) буде досягнуто повної самоокупності господарської діяльності об’єкта інвестування. Зі збільшенням обсягів продажу прибуток збільшу-
314
ватиметься за рахунок того, що частина витрат (які називають умовно-постійними) залишатиметься незмінною.
Поріг беззбитковості можна визначити за формулою
ц-зво
де В — загальний обсяг випуску (кількість) продукції, при якому дося-гається беззбитковість виробництва; ПВВ — умовно-постійні витрати на весь випуск; Ц — ціна одиниці продукції; ЗВО — змінні витрати на оди-ницю продукції.
До умовно-постійних витрат зараховують такі, що не залежать від об-сягу виробництва (амортизація основних засобів, орендна плата, витрати на адміністративно-управлінський апарат тощо).
До змінних витрат зараховують такі, що залежать від обсягу виробництва (вартість матеріалів, палива, енергії, технологічні затрати, основ-на заробітна плата працівників тощо).
Законодавчі акти України, зокрема типові положення з планування, об-ліку та калькуляції собівартості продукції у промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі, не передбачають розподілу витрат під час їх планування та обліку на постійні та змінні. Через відсутність ін-формації про ці групи витрат виникають певні труднощі у процесі визна-чення й аналізу порога беззбитковості (особливо під час прогнозування фінансових показників від майбутньої діяльності інвестиційного проек-ту, коли важко уявити, як формуватимуться ті чи інші витрати у разі зміни обсягів виробництва).
З огляду на викладене науковцям доцільно розробити класифікатор ступеня залежності тих чи інших витрат від зміни обсягів виробництва. Оскільки практично немає суто постійних і суто змінних витрат, доціль-но виразити залежність тих чи інших витрат від зміни обсягів виробниц-тва у процентному відношенні. Використовуючи ці нормативи, можна визначити постійні та змінні витрати, розрахувати й графічно зобразити умови досягнення беззбитковості (рис. 41).
СТРАТЕГІЯ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
Наступним етапом прогнозування фінансових показників при скла-данні інвестиційного бізнес-плану є визначення стратегії фінансування інвестиційного проекту. На цьому етапі необхідно виявити загальні
315
jf ДОХОДИ
Зона
прибутковості _^ Витрати
Змінні витрати
Постійні витрати
0 Обсяг продажу
Рис. 41. Графік порога беззбитковості
потреби у фінансових ресурсах і джерела фінансування інвестиційного проекту.
Джерелами для здійснення інвестицій можуть бути насамперед власні кошти підприємства (залишковий прибуток, фонди економічного стиму-лювання, амортизаційний фонд тощо), а також такі ресурси:
- позичкові фінансові кошти (банківські та бюджетні кредити, над-ходження від випуску й продажу облігацій тощо);
- залучені фінансові ресурси (залучений акціонерний капітал, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);
- бюджетні інвестиційні асигнування;
- безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, під-приємств, громадян.
У бізнес-плані слід чітко розмежовувати наявні та необхідні фінансові ресурси, фінансові вклади українських і іноземних інвесторів. Форми здійснення як вітчизняних, так і іноземних інвестиційних внесків можуть бути різними: грошові вклади в національній чи іноземній валюті; май-нові вклади у вигляді поставки устаткування, матеріалів, товарів; креди-ти в банках; передавання права на використання винаходів, патентів, ноу-хау; підготовка експлуатаційних кадрів; забезпечення ринку збуту та умов експортування продукції за кордон тощо.
Графік потоку джерел інвестування слід спрогнозувати на весь період фінансування інвестиційного проекту, причому на перший рік — щомі-сячне фінансування, на другий — щоквартальне.
316
ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
Заключним етапом складання фінансового плану є розрахунок показ-ників ефективності майбутніх інвестицій. Це дуже важлива, відповідаль-на та складна робота. Важливість її полягає в тому, що кожний інвестор хоче мати хоча б приблизне уявлення про результати, які будуть отримані в результаті реалізації інвестиційного проекту. Проекти, які не давати-муть відповідного ефекту, є безперспективними і тому ніхто не вклада-тиме в них кошти.
Необхідно обгрунтувати показники ефективності інвестицій з високим ступенем достовірності й точності, урахувати всі фактори, які можуть впливати на ефективність проекту, оцінити можливі ризики. Знач-на відмінність між прогнозованими і фактичними результатами може призвести до конфліктних ситуацій між учасниками інвестиційного про-екту, втрати запланованих доходів, а найгірше — вкладених капіталів.
Складність розрахунку ефективності майбутніх інвестицій зумовлю-ється тим, що дуже важко правильно оцінити всі сторони інвестиційної діяльності як на етапі здійснення інвестицій, так і під час експлуатації інвестиційного проекту, точно спрогнозувати й досягти високого ступе-ня достовірності інформації. Крім того, існує кілька методик визначення ефективності інвестиційної діяльності.
Як відомо, під ефективністю розуміють співвідношення результатів і затрат на їх досягнення. В інвестиційній діяльності економічну ефек-тивність визначають шляхом порівняння результатів, одержаних у про-цесі експлуатації об’єктів інвестування, і сукупних затрат на здійснення інвестицій.
У вітчизняній економіці дотепер традиційно використовують два показники для оцінювання ефективності капітальних вкладень — коефіцієнт ефективності (Е) та обернений до нього показник — період окупності (і), які розраховують так:
Е = —; П0=,
К ° П
де П — середньорічний прибуток у період експлуатації об’єктів інвесту-вання; К — сума капіталовкладень у ці об’єкти (сума інвестицій).
Застосування цих показників для оцінювання ефективності інвестицій в умовах ринкової економіки дає змогу виявити їх істотні недоліки. Ос-новний недолік розглядуваної методики полягає в тому, що вона не вра-
317
ховує фактор часу. Як відомо, інвестиційний цикл — це довготривалий процес, який охоплює періоди здійснення інвестицій та експлуатаційний, тобто час повернення вкладених капіталів. Інвестиційний лаг може три-вати роками. За цей час в економіці країни можуть відбуватися важливі процеси, що спричинюються економічним спадом, інфляцією або роз-витком. Крім того, слід ураховувати, що вкладені кошти могли б дати пев-ний ефект, якби їх використали в іншій сфері діяльності, наприклад як депозитний вклад у банку. Ця методика не передбачає приведення майбутнього ефекту до теперішньої вартості вкладених капіталів.
Другий істотний недолік традиційного способу оцінювання ефектив-ності капітальних вкладень полягає в тому, що за основне джерело повернення вкладеного капіталу беруть тільки прибуток. Проте серед ос-новних джерел фінансування інвестиційної діяльності особливо важли-вими є амортизація та повне відновлення основних засобів.
Тому, вибираючи методи оцінювання ефективності інвестиційних про-ектів, слід звертатися до зарубіжної практики.
Найпоширенішим є метод оцінювання ефективності інвестицій за допомогою визначення розмірів грошового потоку, який складається із су-ми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань за час експлуатації. При цьому суму грошового потоку й капіталовкладень необхідно при-вести до теперішньої їх вартості.
До показників, які використовують для визначення ефективності інве-стицій, належать сума чистого приведеного доходу, індекс дохідності, період окупності та внутрішня норма дохідності.
Чистий приведений дохід — це абсолютна сума ефекту від здійснення інвестицій, що визначається за формулою
чпд = гпт-пс,
де ГПт — сума грошового потоку, приведена до теперішньої вартості, за весь період експлуатації інвестиційного проекту (чистий прибуток плюс амортизаційні відрахування); ІК — сума інвестиційних коштів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту.
Приведення грошового потоку до його теперішньої вартості здійсню-ють методом дисконтування, використовуючи складні проценти. Тепе-рішню вартість грошового потоку за наведеною методикою можна роз-рахувати так:
(1+)
318
де ГПм — майбутня вартість грошового потоку; і — відсоткова ставка, виражена десятковим дробом; п — кількість періодів (місяців, кварталів, років) з початку інвестиційного циклу.
Грошовий потік охоплює чистий прибуток та амортизацію за весь пе-ріод експлуатації. Якщо цей період визначити важко, то для розрахунків беруть період 5 років.
Дисконтна ставка — це відсоткова ставка, застосування якої у процесі дисконтування дасть змогу привести майбутню вартість грошового пото-ку до теперішньої. Це дуже важливий і складний показник. Визначають його з урахуванням таких факторів:
- середньої реальної депозитної або кредитної ставки за грошовими вкладами у банки;
- темпу інфляції, що передбачається на період.
Реальну ставку відсотка з урахуванням цього фактора визначають так:
гр = г - Т,
де і — номінальна ставка відсотка; Т — темп інфляції.
Що вищий темп інфляції, то вищою має бути ставка відсотка, яка мог-ла б компенсувати інвестору втрачений дохід у вигляді:
- “премії від інфляції”;
- премії за ризик. Загальна відсоткова ставка має враховувати ступінь ризику інвестицій і компенсувати можливі втрати від нього у виг-ляді “премії за ризик”. За більш ризикових об’єктів інвестування слід відповідно збільшувати ставку відсотка;
- премії за низьку ліквідність (встановлюючи ставку відсотка, необхідно враховувати й компенсувати у вигляді додаткового доходу можливі втрати інвестора від зниження ліквідності інвестицій).
Чистий приведений дохід не може бути від’ємним, бо в цьому разі зроблені інвестиції не принесуть доходу і будуть збитковими.
Індекс дохідності — це відносний показник, що характеризує ефек-тивність інвестицій. Він визначається відношенням суми грошового по-току, приведеної до теперішньої вартості, до суми інвестиційних коштів:
д ІК
Індекс дохідності не може бути менший за одиницю (такий проект є неефективним, і його слід відхилити).
Чистий приведений дохід та індекс дохідності перебувають у прямій залежності. Зі збільшенням абсолютної суми чистого приведеного дохо-
319
ду підвищується й індекс дохідності, тому на практиці можна розрахува-ти лише один із зазначених показників. Проте порівнюючи кілька інвес-тиційних проектів, доцільно розраховувати обидва показники з метою глибшого вивчення наявних проектів і вибору найкращого.
Період окупності — найпоширеніший з показників оцінювання ефек-тивності інвестицій. Він допомагає відповісти на питання, за який пері-од вкладені кошти повернуться до інвестора. Період окупності розрахо-вують за формулою
п0 = —
ГПС ,
де ГПс — середня сума грошового потоку в теперішній вартості в конк-ретному періоді (у разі короткострокових інвестицій цей період може тривати один місяць, а в разі довгострокових — один рік).
На практиці використовують також дещо модифіковані способи виз-начення періоду окупності:
и-1
пс-∑гпj
-|-г ___ 1 + j=1
°=(п-) шп ,
або
ГПj
j
-|-Г __ 1 ) + (1+1)
= (п- ГП ,
+п
(1+,∑ (1 + 0
де ГП. — обсяг грошового потоку ву'-му періоді; ГПй — обсяг грошового потоку в и-му періоді, коли його наростаюча сума досягне розмірів вкладених інвестицій; і — дисконтна ставка для приведення грошового потоку до теперішньої вартості; п — порядковий номер періоду (року, кварталу, місяця), в якому сума дисконтованого грошового потоку, вклю-чаючи грошові потоки за всі попередні роки, уперше перевищить розмір інвестицій.
За допомогою зазначених методів можна розраховувати період окуп-ності згідно із сумами грошового потоку кожного періоду (у першому ви-падку без дисконтування майбутньої вартості, у другому — з урахуван-ням дисконтних ставок і приведенням грошового потоку до теперішньої вартості).
320
ВИЗНАЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ НОРМИ ДОХІДНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
Показник внутрішньої норми дохідності у розрахунках характеризує рівень дохідності конкретного інвестиційного проекту (у відсотках) у формі дисконтної ставки в розмірах, за яких майбутній обсяг грошового потоку приводиться до теперішньої вартості вкладених інвестицій. Інши-ми словами, внутрішню норму дохідності можна охарактеризувати як дисконтну ставку, за якої чистий приведений дохід у процесі дисконту-вання дорівнюватиме нулю.
Внутрішню норму дохідності як показник використовують здебільшо-го для порівняльного оцінювання ефективності інвестицій. Порівнюючи два і більше проекти, можна вибрати варіант, який забезпечує найвищий рівень дохідності.
Розглянемо на прикладі методику розрахунку ефективності інвести-цій, використовуючи умовні дані. Вихідні дані для розрахунку інвести-ційних проектів А і Б наведено в табл. 26.
Таблиця 26 Вихідні дані
|
Показник |
Інвестиційний проект |
|
|
А |
Б |
|
|
Обсяг інвестицій, тис. грн. |
11000 |
12000 |
|
Період експлуатації, років |
3 |
4 |
|
Прийнята дисконтна ставка, % |
12 |
15 |
|
Прибуток за роками експлуатації, |
||
|
тис. грн.: |
||
|
1-й рік |
3000 |
2000 |
|
2-й рік |
4000 |
3000 |
|
3-й рік |
6000 |
4000 |
|
4-й рік |
— |
4000 |
|
Річна сума амортизації, тис. грн. |
1000 |
1500 |
Розрахунок ефективності інвестиційних проектів А і Б подано в табл. 27.
321
Розрахунок ефективності інвестиційних проектів
Таблиця 27
тис. грн.
|
Показник |
Формула для розрахунку |
Період за квар-талами |
Інвестиційний проектА |
Інвестиційний проект Б |
||
|
Методика розрахунку |
Резуль-тат |
Методика розрахунку |
Резуль-тат |
|||
|
Грошовий потік |
П + А |
I II III IV |
3000+1000 4000+1000 6000+1000 — |
4000 5000 7000 — |
2000+1500 3000+1500 4000+1500 4000+1500 |
3500 4500 5500 5500 |
|
Разом |
16000 |
19000 |
||||
|
Теперішня вартість грошового потоку в результаті дискон-тування |
ГП (1 + ) |
I II III IV |
4000 1+ 0,12 5000 (1+ 0,12)2 7000 (1+ 0,12)3 — |
3571 3986 4982 — |
3500 1+ 0,15 4500 (1+ 0,15)2 5500 (1+ 0,15)3 5500 (1+ 0,15)4 |
3043 3403 3616 3145 |
|
Разом |
12539 |
13207 |
||||
|
Чистий приведений дохід |
гпт-гк |
12539-11000 |
1539 |
13207-12000 |
1207 |
|
|
Індекс дохідності |
гпт |
12539 11000 |
1,14 |
13207 12000 |
1,10 |
|
|
Період окупності |
ІК |
11000 12539/3 |
2,6 |
12000 13207 / 4 |
3,6 |
|
|
Внутрішня норма дохідності |
гпт=ік або ∑ гпм ,=1 (1 + *)" -ІК = 0 |
4000 5000 ------+---------+ 1 + х (1 + х)2 7000 +----------- (1 + х) - 11000 = 0, дех — значення дисконтної відсоткової ставки для інвестиційного проектуА |
1,192 |
3500 4500 ------+----------+ 1+.у (1 + Х)2 5500 5500 +--------+----------- (1 + у) (1 + у) - 12000 = 0, деу — значення дисконтної відсоткової ставки для інвестиційного проекту Б |
1,175 |
|
322
На основі виконаних розрахунків доходимо таких висновків:
1. Загальна сума грошового потоку за проектом Б набагато перевищує цей показник за проектом А. Однак необхідно зважити на те, що за дру-гим проектом термін повернення капіталу у вигляді грошового потоку більший на один рік, ніж за першим.
2. Унаслідок проведення дисконтування визначено теперішню вартість грошового потоку, яка є набагато нижчою від майбутньої: за проектом А теперішня вартість становить 78,3 %, а за проектом Б — лише 69,5 %. Більш різке зниження реального грошового потоку за другим проектом порівняно з першим спричинене відмінністю дисконтних множників (15 % проти 12 %), що може призвести до збільшення відсоткової кре-дитної ставки, підвищення ризику та зменшення ліквідності. Крім того, слід зважити й на те, що за проектом Б на один рік збільшено період дис-контування, а з віддаленням строку повернення вкладених коштів їх ре-альна ціна зменшується. Наприклад, за перший рік за проектом Б реаль-на вартість потоку зменшилася на 13,1 % порівняно з майбутньою (100 -- 3043/3500- 100), а за четвертий рік це зниження становило аж 42,2 % (100 - 3145/5550 - 100).
3. Чистий приведений дохід для проекту А становить 1539 тис. грн, а для проекту Б — 1207 тис. грн. Проте абсолютні значення цього показ-ника не розкривають повної картини через різні терміни експлуатації об’єктів.
4. За індексом дохідності перший варіант превалює над другим.
5. Аналізуючи період окупності затрат за кожним варіантом, доходи-мо висновку, що інвестиційний проект А окупиться на рік швидше, ніж проект Б.
6. Визначення внутрішньої норми дохідності дало змогу розрахувати мінімальний коефіцієнт прибутковості (або поріг беззбитковості), тобто норму дисконту, за якої чистий приведений дохід дорівнюватиме нулю. Порівнюючи цю норму з дисконтними ставками за кожним проектом, можна встановити рівень прибутковості кожного варіанта. Що нижчою буде реальна відсоткова ставка від розрахункової, то прибутковішими будуть інвестиції. У першому варіанті розрахункова норма становить 19,2 %, тоді реальна дисконтна ставка дорівнюватиме 12 %, тобто нижча на 7,2 %. У другому варіанті ця різниця набагато менша й становить 2,5 %, отже, цей варіант ближчий до межі, за якою реалізація інвестицій-ного проекту може бути збитковою і неефективною.
Підбиваючи підсумок проведеного аналізу, констатуємо, що інвести-ційний проект А вигідніший, ефективніший як за розміром чистого при-
323
веденого доходу й індексу дохідності, так і за періодом окупності. Цей варіант має більший запас щодо норми дохідності.
В економічній теорії зустрічаються й інші поняття та показники для оцінювання ефективності інвестицій, наприклад чиста поточна вартість, внутрішня рентабельність, які виражають такі самі показники чистого приведеного доходу та внутрішньої норми дохідності. Під час оцінюван-ня ефективності доцільно враховувати і супутні, і народногосподарські інтереси.
Практично досить важко розрахувати розглянуті показники з високим ступенем достовірності, тим більше спрогнозувати їх на близьку й дале-ку перспективу. Тому у процесі складання інвестиційних бізнес-планів достатньо розраховувати показники, що застосовуються в зарубіжній практиці: чистий приведений дохід, індекс дохідності, період окупності, внутрішню норму дохідності.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Джерела інформації для складання бізнес-планів.
2. Які показники використовують для визначення ефективності інвестицій?
3. Охарактеризуйте види інвестиційних ризиків і форми їх страхування.
4. В яких випадках можливе припинення розробки інвестиційного проекту?
5. Як визначається стратегія фінансування інвестиційного проекту?
6. Як визначається внутрішня норма дохідності інвестиційного проекту?
324
Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 2.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
