Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 2.
17.9. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
Конкретні пріоритетні напрями іноземного інвестування в економіку України визначалися на основі врахування національних інтересів і до-тримання таких принципів: орієнтації на виробництво товарів, які зумов-люють підвищення життєвого рівня; забезпечення розвитку науково-тех-нічного прогресу та конкурентоспроможного виробництва; перебудови
368
структури економіки. Обґрунтовуючи пріоритетні напрями іноземного інвестування безпосередньо у виробничу сферу, необхідно виходити з того, що вибрані для цього виробництва повинні істотно впливати на забезпечення нормального функціонування народногосподарського ком-плексу та зумовлювати прискорення технологічного переоснащення про-мислового виробництва. На першому етапі такого обгрунтування було вибрано паливно-енергетичний комплекс, металургійний комплекс, ком-плекс хімічної та нафтохімічної промисловості, лісопромисловий комп-лекс.
Великомасштабні прямі іноземні інвестиції для паливно-енергетично-го комплексу можуть здійснюватися через приватизацію його об’єктів, викуп пакетів акцій діючих підприємств, а також у процесі спільного інвестування будівництва нових систем магістральних газопроводів; через активізацію використання наявного потенціалу енергоресурсів, комплексну модернізацію діючих і створення нових виробничих потуж-ностей на базі сучасної техніки і прогресивної технології, зниження не-гативного впливу паливно-енергетичного комплексу на навколишнє се-редовище на основі екологічно чистих технологічних процесів.
Аналіз засвідчує доцільність спільного інвестування в діючий нафтогазовий комплекс України, де у світових цінах прибутковими є нафто- і газовидобування. Сировина має стабільний попит на світових ринках, але задоволення потреб внутрішнього й зовнішнього ринку зумовлює не-обхідність спільного інвестування нових сучасних виробництв на базі більш повної комплексної переробки ресурсів вуглеводневої та коксохі-мічної сировини, ресурсів сірки та полімінеральних руд, а також устано-вок для поглибленої переробки нафти і нарощування потужностей для випуску полімерних матеріалів і виробів з них. Розрахунки підтверджу-ють високу ефективність реконструкції нафтогазового комплексу Украї-ни. До перспективних інвестиційних проектів належать розвідування та видобуток нафти й газу в Полтавській, Івано-Франківській, Чернігівській областях і шельфі Чорного моря, а також використання газу метану ву-гільних пластів у Донецькому басейні.
Основними факторами, які впливатимуть на іноземних інвесторів у видобувних та сировинних галузях, слід вважати можливість участі у приватизації, зменшення розміру податку на прибуток та рівня експорт-ного мита.
Значних капітальних вкладень потребує чорна та кольорова металур-гія України. З порівняльного аналізу цін та витрат випливає, що біль-шість її виробництв є прибутковими у світових цінах. Збитковим є тільки
369
видобування залізної руди. Україна має бути заінтересована у пріоритет-ному вкладанні іноземного капіталу в подальший розвиток процесів кис-нево-конверторного виплавлення сталі з безперервним розливом, наро-щування виробництва прокату із захисним покриттям.
Україна повинна сприяти залученню іноземних інвестицій також у легку та текстильну промисловість (технічне переоснащення бавовня-них і трикотажних підприємств).
Порівняно з промислово розвиненими країнами в індустрії України допускається нічим не виправдана величезна перевитрата палива, мета-лу, деревини та інших видів ресурсів у розрахунку на одиницю кінцевої продукції. Економія первинних ресурсів дає змогу значно перекрити пов’язані з цим первинні витрати. Тому доцільно здійснювати спільне ін-вестування в нарощування обсягів випуску машин і обладнання для зап-ровадження енергозберігаючих технологій та більш комплексної пере-робки вихідної сировини мінерального походження.
Доцільно реконструювати підприємства агропромислового комплексу, а також виробництва, що працюють на задоволення його потреб, на ос-нові глибокої комплексної переробки сировини з метою значного збіль-шення виходу кінцевої продукції, зменшення її втрат і поліпшення якості товарів. У цьому зв’язку ефективними мають стати оновлення та модер-нізація підприємств переробної і харчової промисловості, упровадження нових технологій зберігання продукції. Проведений аналіз показав, що іноземного інвестування потребують виробництва з випуску ефективних хімічних засобів захисту рослин, тари та пакувальних матеріалів для агропромислового комплексу, обладнання для масложирової, м’ясо-молочної та інших галузей харчової промисловості, техніки для фер-мерських господарств.
Економічно та соціально виправданим треба вважати залучення іноземного капіталу для розвитку комплексу виробництв товарів народного споживання та надання послуг населенню. Ефективним стало б спільне інвестування збільшення потужностей з випуску меблів, шпалер і папе-рових виробів, пряжі, тканин, товарів зі шкіри, нарощування виробницт-ва електропобутових товарів.
До реально можливих об’єктів спільного інвестування належать об’єк-ти будівельної індустрії України, і насамперед незавершеного будівницт-ва. Це аргументується тим, що незавершене будівництво в Україні має постійну тенденцію до зростання, і за останні п’ять років його обсяги збільшились майже втричі. Великі наднормативні обсяги незавершеного будівництва існують майже в усіх галузях індустрії, особливо в електро-
370
технічній, хімічній і нафтохімічній промисловості, а також у машинобу-дуванні.
У цілому для будівельної індустрії України характерні техніко-еконо-мічна застарілість проектів, маловиправдані великі терміни будівництва виробничих об’єктів і низький рівень ефективності капітальних вкла-день. У середньому лише один з десяти інвестиційно-будівельних проектів відповідає світовим стандартам. Доцільно використовувати такі форми спільного з іноземними партнерами інвестування: їх участь у при-ватизації незавершених будівельних об’єктів через конкурси, аукціони; створення акціонерних товариств, спільних підприємств, спеціальних бірж, комерційних банків з участю іноземних фірм.
Дослідженнями доведено, що на особливу увагу заслуговує інвестиційне співробітництво із зарубіжними партнерами у сфері військово-про-мислового комплексу України. З огляду на стан бюджету України прак-тично важко визначити остаточні терміни технічного переобладнання цього надскладного комплексу та одержання певного прибутку від його конверсії у найближчому майбутньому. Тому, на наш погляд, доцільна участь іноземних партнерів у приватизації майна комплексу за погоджен-ням з Кабінетом Міністрів України. За оцінками фахівців, із загальної кількості оборонних підприємств України з часткою військової продукції понад 30 % реально може бути приватизовано більше половини. Залу-чення іноземного капіталу для здійснення конверсії оборонного комплек-су може відбуватися в таких формах (напрямах): імпорту технологій “подвійного призначення”; створення інтегрованих підприємств сфери військового та цивільного бізнесу в літако- та суднобудуванні; розробки та впровадження проектів адаптації до цивільних цілей товарів та ідей військової електроніки, радіотехніки, виробництва засобів і систем зв’яз-ку. Приватизацію в оборонному комплексі слід здійснювати через кон-курси й аукціони для іноземних інвесторів.
Потрібно ретельніше дослідити можливості розвитку на основі спіль-ного міжнародного інвестування таких прибуткових (за світовими цінами) галузей, як шинна, гумово-азбестова, лакофарбова промисловість, вироб-ництво автомобілів, тракторів, обладнання для підприємств комунально-го господарства, виробництв з глибокої переробки деревинної сировини (целюлозно-паперової промисловості).
Важливим напрямом залучення іноземних інвестицій в Україні має бути їх вкладання у створення сучасної інфраструктури як необхідного атрибуту міжнародної інвестиційної діяльності. Це насамперед транс-порт, технічно обладнане складське господарство, телекомунікації, а та-
371
кож об’єкти так званої ділової інфраструктури — офіси, ділові центри, побутовий сервіс. Ця галузь має відносно короткий термін окупності ка-пітальних вкладень і є, по суті, матеріальною основою для подальшої ділової активності іноземного капіталу.
Отже, створення й ефективне функціонування механізму залучення іноземного капіталу з метою всеосяжного реформування та реконструк-ції промислового комплексу України має спиратися на такі процеси:
- виокремлення та врахування переваг і недоліків напрямів залучен-ня іноземних фінансових коштів;
- прогнозовану оцінку (з подальшим її уточненням) необхідних для України обсягів іноземних інвестицій за основними напрямами їх використання;
- узагальнення існуючих в інших країнах систем залучення інозем-них інвестицій у розвиток (реформування) національних економік та їх провідних секторів задля можливого використання в Україні окремих ефективно діючих елементів таких систем;
- змістово-елементне обгрунтування комплексного механізму залу-чення іноземних інвестицій.
Саме викладений за такою схемою сучасний механізм залучення іноземного капіталу може бути використаний в Україні задля фінансового забезпечення структурної трансформації, насамперед її промислового комплексу.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Переваги та недоліки залучення іноземних інвестицій в Україну.
2. Які сфери народного господарства України потребують інвестицій у пер-шу чергу?
3. Які форми інвестування поширені в розвинених країнах світу?
4. Що ви знаєте про досвід інвестування у слаборозвинених країнах?
5. Методи залучення іноземного капіталу.
6. Механізми залучення іноземних інвестицій.
7. Які існують системи стимулювання іноземних інвесторів?
8. Які системи й методи державного регулювання інвестицій можна викори-стати в Україні?
372
Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 2.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
