Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.
11.4. Координація як центральна функція контролінгу
Багато економістів головне завдання контролінгу вбачають у координації різних функціональних блоків на підприємстві, зокрема окремих ланок системи управління. Необхідність функції координації випливає з розділення системи управління на складові: організація, система планування та контролю, інформаційна система, система управління персоналом, система цілей i принципів управління.
Проблематика дефіциту координації досить часто проявляється за децентралізованого прийняття фінансових рішень і у разі якщо ці рішення є взаємозалежними, що означає: результати діяльності (досягнення поставлених цілей) одного носія рішень залежать від інших децентралізованих носіїв рішень, і навпаки.
Виконуючи функцію координації, контролiнг сприяє побудові «дерева цілей», які ставляться перед підприємством. «Дерево цілей» — це графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл (декомпозицію) генеральної мети на підцілі та окремі завдання[103]. Розрізняють вертикальну та горизонтальну координацію цілей: горизонтальна спрямована на узгодження різних видів діяльності, якими займається підприємство; вертикальна — на координацію діяльності різних підрозділів, які забезпечують виробництво одного виду продукції (товарів, робіт, послуг).
Особливого прояву функція координації набуває в процесі планування фінансово-господарської діяльності підприємства. Йдеться про необхідність:
а) узгодження дерева цілей з наявними у підприємства ресурсами;
б) узгодження довгострокових планів з визначеними цілями і стратегією розвитку підприємства;
в) приведення у відповідність оперативного планування з довгостроковими планами;
г) координації окремих планів підприємства i зведення їх в єдиний план;
ґ) координації функції контролю та планування;
д) координації системи забезпечення інформації з інформаційними потребами підприємства, які виникають у ході аналізу та планування;
е) узгодження організаційної структури підприємства з виробничими потребами;
є) координація фінансових і виробничих потужностей підприємства.
Отже, координація забезпечує організацію ефективнішого використання всіх видів ресурсів (фінансових, трудових, виробничих), якими володіє підприємство. Найважливішими інструментами тут виступають стратегічне, довгострокове планування та бюджетування.
Книга: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
