Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може. / Леся Українка

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права: Підручник / Скакун О.Ф.


§ 7. Конституція — основний закон громадянського суспільства і держави

Саме поняття конституції в перекладі з латині означає встановлення, заснування, устрій. У Давньому Римі так іменували окремі акти імператорської влади.

Поява конституцій як основних законів держави пов'язана з розвитком буржуазних відносин, утвердженням у влади буржуазії, формуванням громадянського суспільства, виникненням буржуазної держави. Виключність конституції як правового документа полягає насамперед у тому, що у своїх кращих історичних зразках вона є актом не стільки держави, скільки громадянського суспільства. Саме породжені громадянським суспільством конституції і сьогодні є зразком для конституційної законотворчості молодих держав.

Перші акти конституційного типу були ухвалені в Англії, проте в ній відсутня конституція в звичайному розумінні цього слова: цілісний основний закон, який регулює як найважливіші сторони внутрішньої організації держави, суспільного устрою, так і права і свободи громадян. Якщо сучасна Велика Британія має некодифіковану конституцію, яку складають численні не пов'язані між собою акти, ухвалені з XIII по XX ст., то першою кодифікованою конституцією (що становить єдиний основний закон із внутрішньою структурою) можна назвати Конституцію СІЛА 1787 p., яка діє й сьогодні. В Європі першими писаними конституціями були конституції Польщі та Франції 1791 р. В Україні була розроблена, але не стала чинною Конституція Пилипа Орлика 1710 р.

Конституція України відповідно до її ст. 160 набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України — 28 липня 1996 р. Моментом вступу в дію Конституції України є оголошення результатів голосування за проект Конституції України в цілому на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Конституція — основний закон громадянського суспільства і держави, який має вищу юридичну чинність, через який (відповідно до багатовікового досвіду і прагнень народу) затверджуються основи суспільного і державного ладу і механізми їх дії, спрямовані на зміцнення держави і забезпечення прав і свобод громадян.

Основні загальносоціальні ознаки (властивості) конституції:

1.  Конституція має основний, установчий характер: закріплює основи суспільно-економічного ладу держави, її форму правління, форму національно-територіального устрою, організацію і систему державної влади і місцевого самоврядування, встановлює принципи їх функціонування, визначає основні права, свободи і обов'язки людини і громадянина, створює політико-правові умови формування структур громадянського суспільства, встановлює принципи законності та правопорядку.

2. Конституція має всеосяжний об'єкт регламентації та впливу. Так, Конституція України 1996 р. якісно відрізняється від попередньої Конституції УРСР обсягом регулювання широкого кола суспільних відносин — політичних, соціальних, духовно-культурних, закріпленням нового статусу особи і громадянина, суспільства і держави, органів державної влади і самоврядування, принципів роботи державного апарату та ін. Конституційні норми є вихідними (первинними), засадними началами для діяльності державних органів і посадових осіб, політичних партій, громадських організацій і громадян.

3.  Конституція має народний характер: виражає інтереси громадянського суспільства (народу) і повинна служити йому. Вона є насамперед конституцією громадянського суспільства, а не лише держави.

4. Конституція має гуманістичний характер: розглядає права людини як найважливішу цінність безпосередньо для самої людини. У ній втілено світові стандарти прав людини, встановлено межі втручання держави у приватне життя громадянина, механізми забезпечення його прав і свобод. До основи визначення прав і свобод людини і громадянина в Конституції покладено поняття людської гідності.

Цінно, що Конституція України встановила непорушність гуманістичного принципу в майбутньому: при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинного законодавства не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22);

5. Конституція має реальний характер: фіксує фактично існуючу систему суспільних відносин, правопорядок, які склалися на момент її ухвалення.

6.  Конституція має прогностичний характер: містить значний потенціал розвитку основних інститутів громадянського суспільства, демократичних інститутів публічної влади. В основу перспективної концепції Конституції України покладено досягнення вітчизняної та світової конституційно-правової думки і практики, наприклад, побудова демократичної, соціальної, правової держави. Конституція є своєрідним політико-юридичним путівником, компасом суспільних відносин.

7.  Конституція має найстабільніший характер порівняно з іншими законами.

Юридичні ознаки (властивості) конституції як основного закону:

1.  Конституція є актом найвищої юридичної сили (верховний акт). На її основі мають прийматися закони та інші нормативно-правові акти, а також укладатися та ратифікуватися міжнародні договори.

2.  Конституція становить базу для поточного законодавства і формування правової системи держави. Поточне законодавство розвиває положення конституції. Як юридична база законодавства конституція — серцевина всього правового простору країни, виток формування її правової системи, орієнтир її вдосконалення. її верховенство в національній правовій системі полягає у визначенні взаємозв'язку і узгодженості напрямків розвитку правової культури, юридичної практики й інших ланок правової системи, стимулюванні гармонізації галузей права і систематизації законодавства.

3. Конституція містить норми прямої дії, які відповідають основним стандартам сучасного міжнародного права і не потребують будь-яких додаткових законів і постанов для 'їх застосування. Пряма дія конституції властива не лише Конституції України, але й Конституції Автономної Республіки Крим (ухвалена в 1998 p., набрала чинності в 1999 p.), норми якої є нормами прямої дії в межах її території. Пряма дія Конституції служить гарантом охорони і захисту прав і свобод людини і громадянина.

Так, Конституція України гарантує громадянам право звертатися до судових органів країни для захисту своїх інтересів (ст. 8), а також до відповідних міжнародних організацій. Для реалізації ст. 55 Конституції України, яка гарантує право на оскарження в суді дій будь-яких посадових і службових осіб без обмежень, не потрібно звертатися до спеціального закону.

4.  Конституційні норми мають вищий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, ніж суміщена дія конституційних і поточних норм. Конституційні норми не розчиняються в комплексі останніх, а мають визначальне значення в нормативній регламентації суспільних відносин.

5.  Конституція має особливу процедуру ухвалення і зміни. Для Конституції України вона визначена в розділі XVIII (2/3 кваліфікованої більшості).

6.  Конституція має складний дворівневий механізм власної реалізації: а) рівень реалізації конституції в цілому; б) рівень реалізації її конкретних норм.

Суворе і точне дотримання конституції -- найвища норма поведінки всіх громадян, громадських об'єднань, комерційних організацій, державних органів і посадових осіб.

Саме конституція, конституційні норми, а також зміни та доповнення, що вносяться до них, складають теоретичну конституцію країни (наказує те, що має бути). Вона може як збігатися, так й розбігатися з фактичною конституцією або конституцією у матеріальному сенсі (те, як є насправді).


Книга: Теорія держави і права: Підручник / Скакун О.Ф.

ЗМІСТ

1. Теорія держави і права: Підручник / Скакун О.Ф.
2. ЗМІСТ
3. Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ § 1. Поняття та ознаки юридичної науки
4. § 2. Об`єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
5. § 3. Юриспруденція як система юридичних наук
6. Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА § 1. Виникнення загальної теорії держави і права
7. § 2. Предмет теорії держави і права
8. § 3. Функції теорії держави і права
9. § 4. Метод теорії держави і права
10. § 5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
11. § 6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
12. Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ Глава З ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ § 1. Основні теорії походження держави
13. § 2. Загальні закономірності виникнення держави
14. § 3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
15. § 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
16. Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА § 1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
17. § 2. Поняття і ознаки держави
18. § 3. Сутність держави
19. § 4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
20. § 5. Функції держави
21. § 6. Типологія держав
22. § 7. Деякі наукові концепції сучасної держави
23. Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА § 1. Громадянське суспільство і держава
24. § 2. Політична система суспільства І держава
25. § 3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
26. § 4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
27. § 5. Відносна самостійність держави
28. Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ § 1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
29. § 2. Класифікація форм державного устрою
30. § 3. Види форм державного (політичного) режиму
31. Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ § 1. Механізм держави
32. § 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
33. § 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
34. § 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
35. § 5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
36. § 6. Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
37. § 7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
38. § 8. Професійна і державна служба.
39. § 9. Служба в органах внутрішніх справ
40. Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ § 1. Вищий представницький орган державної влади
41. § 2. Глава держави
42. § 3. Вищий виконавчий орган влади
43. § 4. Представницькі органи влади на місцях
44. § 5. Виконавчі органи влади на місцях
45. § 6. Судові органи влади
46. § 7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
47. § 8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
48. § 9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
49. Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА § 1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
50. § 2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
51. § 3. Особа і держава
52. Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ § 1. Поняття і ознаки демократії
53. § 2. Функції і принципи демократії
54. § 3. Форми та інститути демократії
55. § 4. Демократія і самоврядування
56. § 5. Демократія як загальнолюдська цінність
57. § 6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
58. Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА § 1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
59. § 2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
60. § 3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
61. § 4. Система обов`язків людини і громадянина
62. § 5. Система прав дитини
63. § 6. Система гарантій прав, свобод і обов`язків людини і громадянина в демократичній державі
64. § 7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
65. § 8. Міжнародний захист прав людини
66. § 9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
67. Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
68. § 1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
69. § 2. Теорія «плюралістичної демократії»
70. § 3. Теорія елітарної демократії
71. § 4. Теорія партисипаторної демократії
72. § 5. Теорія корпоративної демократії
73. § 6. Теорія «комп`ютерної демократії»
74. Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО § 1. Термін «право»
75. § 2. Походження права
76. § 3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
77. § 4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
78. § 5. Сучасні концепції праворозуміння
79. § 6. Поняття і ознаки права
80. § 7. Сутність права
81. § 8. Принципи права
82. § 9. Функції права
83. § 10. Цінність права
84. § 11. Співвідношення права і закону
85. § 12. Співвідношення національного і міжнародного права
86. § 13. Право, економіка, політика: їх взаємозв`язок і взаємовплив
87. Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ § 1. Поняття і структура правової системи
88. § 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
89. § 3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
90. § 4. Публічне і приватне право
91. § 5. Галузь права
92. § 6. Інститут і підгалузь права
93. § 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
94. § 8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
95. § 9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
96. §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
97. Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ § 1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
98. § 2. Норми моралі і норми права: їх зв`язок і взаємодія
99. § 3. Норми-звичаї і норми права
100. § 4. Корпоративні норми і норми права
101. § 5. Поняття і ознаки норми права
102. § 6. Види норм права
103. § 7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
104. § 8. Структура норми права і норми-розпорядження
105. § 9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
106. §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
107. Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ § 1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
108. § 2. Принципи і функції правотворчості
109. § 3. Стадії правотворчого процесу
110. § 4. Види і форми правотворчості держави
111. § 5. Види правотворчості громадянського суспільства
112. § 6. Судова правотворчість - особливий вид правотворчості
113. § 7. Юридичні джерела (форми) права
114. Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР § 1. Правовий акт
115. § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
116. § 3. Види нормативно-правових актів
117. § 4. Поняття і ознаки закону
118. § 5. Законодавчий процес
119. § 6. Види законів
120. § 7. Конституція — основний закон громадянського суспільства і держави
121. § 8. Дія нормативно-правового акта в часі
122. § 9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
123. § 10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
124. §11. Відомчий акт
125. § 12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
126. § 13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
127. § 14. Міжнародний договір
128. Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ § 1. Поняття та ознаки правовідносин
129. § 2. Склад (структура) правовідносин
130. § 3. Передумови виникнення правовідносини
131. § 4. Суб`єктивне право і суб`єктивний обов`язок як основний юридичний зміст правовідносин
132. § 5. Суб`єкти правовідносин
133. § б. Правосуб`єктність фізичних осіб
134. § 7. Правосуб`єктність юридичних осіб
135. § 8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб`єктності
136. § 9. Об`єкти правовідносин
137. § 10. Види правовідносин
138. §11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
139. §12. Презумпції
140. § 13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов`язків
141. Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ § 1. Правовий статус особи
142. § 2. Правовий статус народу
143. § 3. Правовий статус держави
144. Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ § 1. Поняття і основні форми реалізації норм права
145. § 2. Поняття і ознаки правозастосування
146. § 3. Основні стадії застосування норм права
147. § 4. Основні вимоги до правильного застосування норм права
148. § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
149. § 6. Види актів застосування норм права
150. § 7. Прогалини в праві і способи їх усунення.
151. Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА § 1. Поняття тлумачення норм права
152. § 2. Способи (методи) тлумачення норм права
153. § 3. Види тлумачення норм права за суб`єктами
154. § 4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
155. § 5. Акт тлумачення норм права
156. Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ § 1. Поняття, ознаки і види правової поведінки
157. § 2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
158. § 3. Склад і види правомірної поведінки
159. § 4. Поняття і ознаки правопорушення
160. § 5. Склад правопорушення
161. § 6. Види правопорушень. Правопорушність
162. § 7. Зловживання правом
163. Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ § 1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
164. § 2. Принципи і функції юридичної відповідальності
165. § 3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
166. § 4. Підстави і стадії юридичної відповідальності
167. § 5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ
168. Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК § 1. Поняття законності
169. § 2. Принципи законності
170. § 3. Вимоги законності
171. § 4. Гарантії законності
172. § 5. Поняття правопорядку
173. § 6. Функції та принципи правопорядку
174. § 7. Державна дисципліна
175. Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА § 1. Поняття і структура правосвідомості
176. § 2. Класифікація форм правосвідомості за суб`єктами і глибиною відображення правової дійсності
177. § 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
178. § 4. Правова культура: зв`язок із загальною культурою. Види правової культури
179. § 5. Правова культура суспільства
180. § 6. Правова культура особи
181. § 7. Професійна правова культура
182. § 8. Структура правової культури суспільства
183. § 9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ
184. Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ § 1. Поняття, ознаки і функції правового виховання
185. § 2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість
186. § 3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)
187. § 4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання
188. Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА § 1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
189. § 2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
190. § 3, Види, способи і типи правового регулювання
191. § 4. Механізм правового регулювання
192. § 5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
193. § 6. Стадії механізму правового регулювання
194. § 7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
195. § 8. Юридична техніка
196. Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО) Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ
197. § 1. Предмет і об`єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.
198. § 2. Поняття типу (сім`ї) правової системи
199. § 3. Класифікація правових систем світу
200. § 4. Основні типи і підтипи (груп
201. § 5. Місце правової системи України
202. Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ § 1. Поняття романо-германського типу правової системи
203. § 2. Формування романо-германського типу правової системи
204. § 3. Система права та її структура
205. § 4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права
206. § 5. Делегована правотворчість
207. § 6. Правотворчість суб`єктів федерації
208. § 7. Правовий звичай
209. § 8. Правова доктрина
210. § 9. Принципи права
211. § 10. Роль судової практики
212. §11. Кодификація
213. Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ § 1. Поняття англо-американського типу правової системи
214. § 2. Загальне право Англії
215. § 3. Право справедливості
216. § 4. Судовий прецедент у системі джерела права
217. § 5. Правовий звичай
218. § 6. Правова доктрина
219. § 7. Принципи права
220. § 8. Система англійського права
221. § 9. Норма права
222. §10. Дія прецедентної норми в часі та просторі
223. § 11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
224. § 12. Делегована правотворчість Англії
225. § 13. Юридична термінологія країн загального права
226. § 14. Судова система Англії
227. Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США § 1. Вплив англійського права на становлення правової системи США
228. § 2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)
229. § 3. Судова система США
230. Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ § 1. Своєрідність правової системи Шотландії
231. § 2. Загальна характеристика правової системи Ірландії
232. § 3. Основні риси правової системи Канади
233. § 4. Особливості правової системи Австралії
234. § 5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії
235. Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Частина І. ПІВШЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ § 1. Поняття змішаного типу правової системи
236. § 2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем
237. § 3. Джерела (форми) права скандинавських країн
238. § 4. Система права. Кодифікація
239. § 5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії
240. Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ § 1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем
241. § 2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки
242. Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО
243. § 1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
244. § 2. Поняття мусульманського права
245. § 3. Виникнення і розвиток мусульманського права
246. § 4. Джерела мусульманського права
247. § 5. Система мусульманського права та її структура
248. § 6. Норма мусульманського права
249. § 7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
250. § 8. Мусульмансько-правова доктрина
251. § 9. Принципи права
252. § 10. Правовий звичай
253. § 11. Закон. Кодифікація
254. § 12. Особливості судової системи
255. 1.2. ІНДУСЬКЕ ПРАВО § 1. Поняття індуського права
256. § 2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
257. § 3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент
258. § 4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
259. § 5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії
260. Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО § 1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
261. § 2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування
262. § 3. Джерела права
263. § 4. Термін «право». Ставлення до суб`єктивного права
264. § 5. Система права. Норма права
265. § 6. Кодифікація
266. 2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО § 1. Поняття японського права і особливості його формування
267. § 2. Джерела права сучасної Японії
268. § 3. Система права сучасної Японії
269. § 4. Закон. Кодифікація
270. Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ § 1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем
271. § 2. Основні риси звичаєвого права
272. § 3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
273. § 4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate