1. Для забезпечення правильного і спокійного ведення господарства на основі більш вільного розпорядження землероба продуктами своєї праці і своїми господарськими засобами, для зміцнення селянського господарства і підняття його продуктивності, а також з метою встановлення належних землеробові державних обов'язків, розкладка, як засіб державної заготівлі продовольства, сировини і фуражу, замінюється натуральним податком.
4. Податок має бути прогресивним; процент відрахування для господарств середняків, слабких господарів і для господарств міських робітників має бути зменшеним. Працелюбні господарі-селяни, які збільшують площі посіву в своїх господарствах у цілому, отримують пільги у виконанні натурального податку.
8. Усі запаси продовольства, сировини і фуражу, що залишаються у землеробів після виконання ними податку, перебувають у повному їх розпорядженні і можуть бути використані ними для покращення і зміцнення свого господарства, для збільшення особистого споживання і для обміну на продукти фабрично-заводської і ремісничої промисловості та сільськогосподарського виробництва.