1. Негайно після опублікування цього декрету усі підозрілі особи, що перебувають на території Республіки і користуються все ще свободою, повинні бути заарештовані.
2. Оголошуються підозрілими: 1) ті, хто своєю поведінкою або зв'язками, промовами або творами проявили себе прибічниками тиранії, феодалізму і ворогами свободи; 2) ті, хто не може підтвердити джерела свого існування і факт виконання своїх громадських обов'язків; 3) ті, кому відмовлено у виданні свідоцтва про благонадійність; 4) державні службовці, усунені або зміщені із своїх посад Національним Конвентом або його комісарами... 5) ті, з колишніх дворян, які є чоловіками, дружинами, батьками, матерями, синами або дочками, братами, сестрами або колишніми служками емігрантів, якщо вони не проявили постійно своєї відданості Республіці; 6) ті, хто емігрував у період від 1 липня 1789 р. до 8 квітня 1792 p., хоча б вони і повернулися до Франції...
152
3. Наглядові комітети ... повинні скласти кожен у межах свого округу список підозрілих осіб, видати наказ про їх арешт і опечатати їх папери. Командуючі військовими силами, яким подаються ці накази, зобов'язані негайно виконати їх під загрозою відставки.
5. Особи, затримані як підозрілі, спочатку направляються у місця ув'язнення за місцем свого арешту; коли ж тюрми відсутні, то вони залишаються під домашнім арештом і наглядом.
6. Протягом наступного тижня вони переводяться до національних приміщень, які мають бути підготовлені для цієї мети адміністративною владою департаменту негайно після отримання цього декрету.
8. Витрати на охорону ув'язнених здійснюються за їх рахунок і розподіляються між ними порівну. Охорона ув'язнених доручається переважно батькам сімейства і родичам тих громадян, які перебувають на фронті або направляються туди. Винагорода кожному членові охорони встановлюється у розмірі півтораденного заробітку.