Навчальний архів

13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)

Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

Беручи до уваги, що у відповідності із статутами англійського королівства парламент повинен скликатися для усунення зла у крайньому випадку раз на рік, але призначення часу і місця для його засідань завжди належало, як і треба, його величності і його королівським попередникам і беручи до уваги, як це доказано досвідом, що нескликан-ня парламентів призводило до різноманітних великих бідувань і незручностей для його величності короля, церкви і держави, для попередження можливих подібних дій і незручностей, постановлено його королівською величністю за згодою духовних, світських лордів і громад, що засідають у даному парламенті, що у випадку, коли відсутній парламент скликаний указом з доданою печаткою Англії, зібраний і працюючий до 10 вересня найближчого третього року після дня останнього зібрання, ... то у кожному такому випадку парламент, повинен зібратися і засідати у звичному місці у Вестмінстері таким чином і такими способами, як викладено і постановлено у цьому акті, а не інакше: у другий понеділок, який наступить у листопаді місяці, що наступає за зазначеним вище вереснем...

(У випадку нескликання парламенту у зазначений вище термін лорд-канцлер Англії або лорд-зберігач печатки Англії і кожен комісіонер або комісіонери, що зберігають цю печатку, зобов'язані, не чекаючи розпоряджень короля, видати указ про скликання нового парламенту. У випадку, коли цей указ ними не буде видано, вони втрачають свої посади і підлягають покаранню... Право ж скликання парламенту переходить до перів, які повинні зібратися у звичному місці

107

своїх засідань у Вестмінстері у третій понеділок зазначеного вище листопада місяця і видати указ про скликання парламенту на третій понеділок найближчого січня місяця. Для права видання такого указу кворум перів визначено у кількості 12 осіб. Невиконання перами скликання парламенту спричиняє перехід права його скликання до шерифів, адміністрації університетів, а також до міського голови і радників міста Бервік на Твіді. Якщо ж і вони не скличуть парламент, володільці вільних володінь у графствах, викладачі і студенти університетів і решта громадян, що мають право голосу, мають право зібратися за власною ініціативою і провести вибори.

І далі постановлено, що віднині жоден скликаний парламент не може бути розпущений... протягом у крайньому випадку 50 днів після дати, призначеної для його зібрання, інакше, як за згодою його величності, його спадкоємців або наступників і обох палат, що засідають у парламенті, і що ні засідання палати перів, ні палати громад не повинні бути перервані протягом 50 днів після їх зібрання, за винятком добровільної згоди кожної із зазначених палат.

(Члени кожної палати мають право обирати своїх голів — спікерів — на свій розсуд).