Оригінал: Bishop Kallistos Ware. The Inner Kingdom. New York, St. Vladimir's Seminary Press, 2000.
Джерело: Калліст (Уер), єпископ. Внутрішнє Царство. Київ: Дух і Літера, 2003. 256 с.
© Bishop Kallistos Ware, 2000
© Інна Волосевич, Валентина Мільчевська, Анастасія Романик, Ірина Супрунець (переклад з англійської), 2003.
Сканування та коректура: Апологетъ, Diodor, 2006.
Єпископ Калліст (Уер) народився у Великобританії у 1934 pоці, викладає в університеті Оксфорда і очолює там православну парафію Константинопольського патріархату.
Книга "Внутрішнє Царство" відкриває шеститомне зібрання праць автора. Вона містить статті, в яких цікаво та глибоко викладені основи православного вчення про Бога і людину. Академічно витримані, натхненні справжнім молитовним досвідом, твори Владики Калліста допомагають читачеві творчо здобувати відповіді на протиріччя і шукання сучасного світу. Причому на доступних сходинах до такого співміркування із автором здатна стати не лише людина Церкви, а й просто будь-який щирий паломник на шляху до Істини.
Перед читачами "Внутрішнього Царства" розкривається в усьому розмаїтті життя Церкви в Духові Святім — її Отці: святі, мученики, подвижники, юродиві — живий ланцюжок, який не замикається "десь там у надрах історії", а поєднує, за словами Владики Калліста, час і вічність, життя теперішнє з "життям грядущого віку". Для автора духовне життя проявляє себе у людській творчості у різних її формах, тому серед співзапитувачів та співрозмовників автора поруч із свв. Григорієм Ниським, Серафимом Саровським і Силуаном Афонським — Клайв Льюїс, Томас Еліот і Федір Достоєвський. Центральну тему цієї книги, яка об'єднує різні за змістом і жанрами тексти, ми зможемо чи не найдостеменніше визначити словами улюбленого автором прп. Ісаака Сиріна: "Що таке милостиве серце? Спалахи людської душі за все сотворене..."
Зміст
Передмова
Розділ 1. Дивна, але знайома: мій шлях до Православної церкви
Розділ 2. "Іди радісно": Таїнство смерті й воскресіння
Розділ 3. Православна практика покаяння
Розділ 4. Богослов'я молитви
Розділ 5. Відчуття подиву
Розділ 6. "Моліться без перерви": ідеал постійної молитви у східному чернецтві
Розділ 7. Мовчання у молитві: значення ісихії
Розділ 8. Церковне сім'я: мучеництво як всесвітнє покликання
Розділ 9. Духовний отець у Православ'ї
Розділ 10. Юродивий у Христі як пророк і апостол
Розділ 11. Час: в'язниця чи дорога до свободи?
Розділ 12. Чи сміємо ми сподіватися, що усі спасуться?
Віктор Малахов. Уроки владики Калліста
Іменний покажчик
З благословення Митрополита Київського і всія України Володимира
Передмова
Радісно увійди у внутрішню свою скарбницю, і ти побачиш скарбницю небесну — бо у них один вхід. Лествиця, що веде до Царства, схована в твоїй душі. Спасайся від гріха, занурюйся в себе, і у своїй душі ти віднайдеш сходинки, що ведуть до Небес.
Так писав прп. Ісаак Сирін1. Він хотів, щоб ми повірили, що у кожному з нас є прихована таємна скарбниця, внутрішнє Царство, що вражає своєю глибиною і багатством. Це місце чуда та втіхи, місце блаженства, місце зустрічі та діалогу. Варто лише "зануритись" у себе, і кожному з нас відкриється вічність, схована у нашому серці. Лествиця Якова починається з того місця, де я стою, ворота до раю — усюди. Внутрішнє Царство, присутнє в мені тут і тепер, водночас є Царством прийдешнього віку; як стверджує св. Філофей Синайський, один і той самий шлях веде водночас до обох2.
Статті, вміщені в цій книзі, писалися протягом тридцяти років. Вони розраховані на різного читача, але всі так чи інакше пов'язані з темою внутрішнього Царства. Я веду в них розмову про покаяння або "зміну розуму", з яких починається подорож до себе (розд. III), про значення чуда і мовчання, що сповнюють нашу молитву, коли ми шукаємо Царство всередині себе (розд. IV-VII), про нашого духовного наставника, який супроводжує нас, коли ми розпочинаємо наше сходження вглиб і вгору (розд. IX), про мучеників і юродивих у Христі, які є благословенними свідками Царства "не від цього світу" (розд. VIII та X), про час як таїну вічності, що позначає це внутрішнє Царство (розд. XI). оскільки внутрішнє Царство і Царство прийдешнього віку мають однакову суть, я говорю також про смерть, про воскресіння, про остаточне й всесвітнє повернення до Бога (розд. II і XII).
Дещо іншу тональність має перша стаття — оповідь про те, як я прийшов до православ'я. Згадую, головним чином, те, як мене прийняла Церква; але, мабуть, згодом я матиму можливість написати про власний досвід як православного мирянина, священика і єпископа.
Хоча всі матеріали, вміщені в цій книжці, раніше друкувалися, всі вони мають зміни і суттєво доповнені. Я позначив у примітках доступні переклади з тих джерел, якими послуговувався, але часто використовую в тексті власні переклади.
Дуже радий скласти подяку всім, хто допоміг мені у роботі над цією книгою. Зокрема, сестра Нонна (Берна Гарісон), ретельно підготувала текст до публікації, а її вдумливі коментарі, дозволили мені виправити і прояснити кілька важливих питань. Я завжди із задоволенням співробітничаю з видавництвом Свято-Володимирської семінарії. І знову, як і завжди, хочу подякувати Теду Безилу за його незмінну підтримку, а двом його помічникам — Емберу Шлі Гуксу і Шарлотті Роджевич — за їхнє терпіння та скрупульозність.
Примітки