75. Ісихасти відокремлюються зовнішньо, поринаючи в мовчання, внутрішньо — "відкидаючи думки", а в результаті цього польоту приєднуються до інших тісніше, ніж будь-коли, стають ще чутливішими до потреб інших, більшою мірою усвідомлюють свої приховані можливості. Найбільше це проявляється у служінні великих духовних отців і матерів. Такі подвижники, як св. Антоній Єгипетський або св. Серафим Саровський, жили цілі десятиліття в цілковитому мовчанні й фізичній ізоляції. А остаточним результатом їхнього мовчання й ізоляції були ясність бачення та виняткове співчуття. Саме тому, що вони навчилися усамітненню, вони мимоволі могли перейматися радощами і скорботами усіх, хто приходив, шукаючи їхньої поради. Вони могли одразу ж розпізнати найпотаємніші риси кожної людини і сказати їй, може, два чи три речення, але ці кілька слів були саме тим, що на цей момент людина потребувала.
Прп. Ісаак Сирін стверджує, що краще набути убогість серця, ніж навернути усі язичницькі народи76. Це не означає, ще він зневажає апостольство; він просто має на увазі, що допоки ми не досягнемо певного рівня внутрішнього мовчання, не зможемо навернути нікого ні до чого. Цієї ж думки дотримується авва Аммон, послідовник св. Антонія Єгипетського: "Через те, що вони передусім прагли досягти глибокої ісихії, вони отримували силу від Бога, яка входила в них; і тоді Бог послав їх в оточення людей"77. І навіть якщо багато самітників ніколи не відсилаються до світу як апостоли чи духовні провідники, а підтримують своє внутрішнє мовчання протягом усього свого життя, залишаючись нікому невідомими, це не означає, що їхнє внутрішнє споглядання непотрібне або їхнє життя марне. Вони служать суспільству не активною працею, а молитвою, не тим, що вони роблять, а тим, ким вони є, не своєю поведінкою, а своїм буттям. Вони можуть сказати про себе словами св. Макарія Александрійського: "Я стережу стіни"78.
Примітки
1 АР, alphabetical collection, Theophilus 2 (PG 65:197D); tr. Ward, Sayings, 8.
2 AP, Concerning thoughts: ed. J.-C. Guy, "Un dialog monastique inedit," Revue d'Ascetique et de Mystique 33 (1957), 180; tr. Guy, Les Apophtegmes, 413.
3 Exhortation to monks {PG 79:1236b).
4 On Prayer 107, 111 (79:1192A,C); tr. Philokalia, 1:67, 68.
5Nilus, Letters 4Л and 17 (PG 79:541 C and 557D); On the superiority of desert hesychasts 1 (PG 79:1061A); Palladius, Life of St. John Chrysostom 8: ed. Coleman-Norton, 50, 6.
6 AP, alphabetical collection, Antony 34 (PG 65:85D); Elias 8 (185A: це відносно пізно, ймовірно, з VI ст., оскільки стосується ченця з общини св. Сабаса у Палестині); Poemen 90 (334А); tr. Ward, Sayings, 8, 72, 179.
7 Life of St. Sabas 21: ed. Schwartz, 105, 19.
8 Meadow52 (PG 87:2908A); tr. Wortley, 42.
9 Questions and Answers, ed. Schoinas, §164; ed. Regnault and Lemaire, §68. Тут ми знаходимо дублет "ті, що живуть за загорожею (enkleistoi) та ісихасти". Критичне видання грецького тексту Варса-нуфія та Йоана, Questions and Answers, під редакцією Francois Neyt і Paula de Angelis-Noah (наступна після переліку Regnault and Lemaire), розпочала публікацію: Sources Chr6tiennes 426-427 (Paris: Cerf, 1997-98). Див. також незакінчену серію критичних виданнь Derwas J. Chitty, in PO 31:3 (1966).
10 Novella 5:3 (AD 535): ed. von Lingenthal, 63, 17; говорить про "анахоретів та ісихастів." Для порівняння вживання слова "ісихія" див. матеріали Трулльського Собору (The Council in Trullo) (AD 692), канон 41.
11 On Prayer. Seven Texts 5 (PG 150:1333D); tr. Philokalia, 4:278.
12 AP, alphabetical collection, Rufus 1 (389BC); tr. Ward, Sayings, 210.
13 AP, alphabetical collection, Moses 6 (284C); tr. Ward, Sayings, 139.
14 AP, alphabetical collection, Arsenius 11 (89C); порівняйте Hierax 1 (232D); tr. Ward, Sayings, 10, 104.