7 Pedagogue, Book 3, "Hymn to Christ the Savior," line 29 Але не слід вважати, що термін "logikos", вжитий щодо людини, стосується тільки наших розумових здібностей. Він позначає всі наші внутрішні духовні, сили, як, відображають божественний Логос, і, зокрема тіло; отже, коли св. Павло говорить про "logike latreia", насправді він має на увазі саме тіло.
8 First Century on Theology 39; tr. Philokalia, 2:122. Але наш eros має бути подоланий: St Ignatius of Antioch, To the Romans 7 (цей текст може мати кілька прочитань, див.: Charles Williams, The Descent of the Dove [London: Faber 1950] 46).
9 Worship 269.
10 Triads in Defence of the Holy Hesychasts, 1.2.9: ed. Meyendorff 1:93; Philokalia, 4:339.
11 A. Schmemann, For the Life of the World: Sacramants and Orthodoxy (Crestwood, NY: St Vladimir's Seminary Press, 1988), 29-30.
12 The Russian Primary Chronicle, tr. Cross and Sherbowitz-Wetzor, III.
13 E. Underhill, Worship, 5.
14 For the Life of the World, 113.
15 Цит. за Gospel of Thomas (P. Oxy. I), in J.K. Elliott The Apocryphal New Testament (Oxford: Clarendon Press, 1993), 139-140.
16 The Centuries 1.25: ed. H.M. Margoliouth, Thomas Traherne: Centuries, Poems, and Thanksgivings (Oxford: Clarendon Press, 1958), 1:13-14.
17 Oration 27.4 (Theological Oration 1.4) (PG 36:16b).
18 "Le sacerdse universal des laïcs dans la tradition orientale" in L.A. Elchinger (ed.), L'Eglise en dialoge (Paris, 1962), 39-40.
19 The Sacrament of Love. The Nuptial Mystery in the Light of the Orthodox Tradition (Crestwood, NY: St Vladimir's Seminary Press, 1985), 62.
5. ВІДЧУТТЯ ПОДИВУ1
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!
У мудрості усе ти створив, —
повна земля твоїх створінь.
Псалом 104(103), 24
Відчуття подиву є початком філософії.
Платон
На початку або закінченні кожного важливого завдання або періоду (скажімо, у перший день місяця, під час благословення закладання фундаменту, а також на початку та завершенні навчального року) общини Православної церкви проводять богослужіння, яке вражає своїм символізмом. Цей обряд відомий як велике освячення води. Над водою, налитою у велику чашу, промовляють молитви, закликають зійти на неї благодать і силу Духа Святого і в кінці опускають в неї хрест.
Найголовніша служба освячення води здійснюється 6 січня, на свято Богоявлення. Цього дня Православна церква прославляє не трьох мудреців (про їх прихід згадувалося 25 грудня), а Хрещення Христа у річці Йордан. Служба часто відбувається просто неба, біля річки чи струмка або на морському узбережжі. У мене залишились яскраві спогади про освячення води на Богоявлення на острові Патмос. Настоятель монастиря св. Йоана Богослова, до якого я сам належу, сходить з монахами і прихожанами до гавані і править службу на пристані з тридцятьма чи сорока рибальськими човнами, що вишикувались у велике півколо. У найважливіший момент, коли настоятель кидає дерев'яний хрест у воду, на всіх човнах одночасно вмикають сирени, а юнаки та молоді хлопці пірнають з човнів один поперед одним, щоб першому знайти хрест та повернути його настоятелю2.
Несподіваним є те, що обряд великого освячення води допомагає нам зрозуміти християнське бачення мети навчання у коледжі чи університеті, а також набагато ширше і правильніше зрозуміти значення християнського богослужіння. Православна традиція надає хрещенню Христа всесвітнього значення, вважає його подією, що охоплює весь тварний порядок. Його хрещення до певної міри протилежне нашому. Для нас хрещення — це очищення від гріха. Але Христос безгрішний; чому ж тоді Він має прийняти хрещення? Саме про це запитує Його Йоан Хреститель: "Мені самому треба хреститися в тебе, а ти приходиш до мене?" (Мт 3,14). Православна відповідь на це запитання є більш зрозумілою через простий образ. Ми нечисті; при хрещенні ми заходимо у чисту воду та очищуємося. Отже, під час нашого хрещення, нас освячує вода. Але Христос чистий; при хрещенні Він заходить у брудну воду і Сам очищує її. Як ми стверджуємо у літургійних текстах на свято Богоявлення: "Сьогодні Христос зійшов освятити води"