1. Cogĭta, quid ex omnĭbus rebus pretiosissĭmum et tibi carissĭmum sit. – Подумай, що з усіх справ є тобі найціннішим і найдорожчим.
2. Ignōtum est, quid cras futūrum sit. – Невідомо, що буде завтра.
3. Do, ut des; facio, ut facias. – Я даю, щоб ти дав; роблю, щоб ти робив. Формула римського права, яка встановлює правові відносини між двома особами. Do, ut des як принцип державної політики був проголошений Бісмарком у промові в рейхстазі.
4. Videant consŭles, ne quid res publĭca detrimenti capiat. – Хай потурбуються консули, щоб республіка не зазнала втрат. Формула надзвичайної сенатської постанови (senātus consultum ultĭmum), яка означала введення надзвичайного стану і надання консулам дикта-торських повноважень. Вживається як попередження про небезпеку, як заклик до пильності.
5. Saepe accĭdit, ut facĕre non possīmus, quod pollicĭti sumus. – Часто трапляється так, що ми не можемо робити те, що пообіцяли.
6. Tanta est potentia veritātis, ut se ipsam sua claritāte defendat. – Така велика сила істини, що вона сама себе захищає своєю ясністю.
7. Ita vivĕre oportet, ut homĭnes tibi credant. – Жити належить так, щоб люди тобі вірили.
8. Omnes cives optant, ut pax sit. – Усі громадяни прагнуть, щоб був мир.
9. Multi nesciunt, quam vim scientia habeat. – Багато не знає, яку силу має знання.
10. Natura impellit nos, ut iucunda appetāmus, fugiāmus contraria. – Природа спонукає нас, щоб ми прагнули приємного, уникали – про-тилежного.
11. Persaepe evĕnit, ut utilĭtas cum honestāte certet. – Дуже часто буває, що користь змагається із чесністю.