Усі латинські назви хімічних елементів є іменниками середнього роду другої відміни (тобто в Nom. Sing. закінчуються на -um). Винятки: Phosphŏrus, i, m – фосфор; Sulphur, ŭris, n – сірка.
| Латинська назва | Символ | Українська назва |
| Aluminium Argentum Arsenĭcum Aurum Barium Bismŭthum Borum Bromum Calcium Carboneum Chlorum Cuprum Ferrum Fluōrum Iodum Hydrogenium Nitrogenium Oxygenium Hydrargўrum Kalium Lithium Magnesium Mangănum Natrium Phosphŏrus Plumbum Silicium Stibium Sulphur Thallium Zincum | Al Ag As Au Ba Bi B Br Ca C Cl Cu Fe F I H N O Hg K Li Mg Mn Na P Pb Si Sb S Ti Zn | алюміній арґентум арсен аврум барій бісмут бор бром кальцій карбон хлор купрум ферум флуор йод гідроґен нітроґен оксиґен меркурій калій літій магній марганець натрій фосфор плюмбум сіліцій стибій сульфур талій цинк |
1. Назви кислот
Кислоти (acĭda) бувають кисневі й безкисневі.
1. Назви кисневих кислот утворюються приєднанням відповідного суфікса (який характеризує ступінь окислення) до основи кислотоутворювального елемента.
На найвищий ступінь окислення кислотоутворювального елемента вказує суфікс -ĭc -um:
H2SO4 Acĭdum sulphurĭcum – сульфатна кислота
HNO3 Acĭdum nitrĭсum – нітратна кислота.
Якщо елемент утворює дві кислоти, то назва кислоти з нижчим ступенем окислення утворюється за допомогою суфікса -ōs -um:
H2SO3 Acĭdum sulphurōsum – сульфітна кислота
HNO2 Acĭdum nitrōsum – нітритна кислота.
Якщо ж є не два, а більше ступенів окислення, то кожен з них характеризується відповідними префіксами і суфіксами:
1) HClO4 Acĭdum per-chlor-ĭc-um – хлорна кислота;
2) HClO3 Acĭdum chlor-ĭc-um – хлорнувата кислота;
3) HClO2 Acĭdum chlor-ōs-um – хлориста кислота;
4) HClO Acĭdum hypo-chlor-ōs-um – хлорнуватиста кислота.
2. Назви безкисневих кислот утворюються за допомогою префікса hydro- і суфікса -ĭc -um:
HCl Acĭdum hydrochlorĭcum – хлороводнева (соляна) кислота
HI Acĭdum hydroiodĭcum – йодоводнева кислота
HCN Acĭdum hydrocyanĭcum – ціанистоводнева кислота.
Запам’ятайте латинські назви кислот
Acĭdum acetĭcum – оцтова кислота
Acĭdum acetylsalicylĭcum – ацетилсаліцилова кислота
Acĭdum adipinĭcum – адипінова кислота
Acĭdum barbiturĭcum – барбітурова кислота
Acĭdum benzoĭcum – бензойна кислота
Acĭdum borĭcum – борна кислота
Acĭdum butyrĭcum – масляна кислота
Acĭdum chlorĭcum – хлорнувата кислота
Acĭdum chromĭcum – хромова кислота
Acĭdum citrĭcum – лимонна кислота
Acĭdum folĭcum – фолієва кислота
Acĭdum formicĭcum – мурашина кислота
Acĭdum carbolĭcum – карболова кислота
Acĭdum carbonĭcum – вугільна кислота
Acĭdum glutaminĭcum – ґлютамінова кислота
Acĭdum lactĭcum – молочна кислота
Acĭdum lipoĭcum – ліпоєва кислота
Acĭdum maleĭcum – малеїнова кислота
Acĭdum nicotinĭcum – нікотинова кислота
Acĭdum nucleinĭcum – нуклеїнова кислота
Acĭdum oleĭcum – олеїнова кислота
Acĭdum oxalĭcum – щавлева кислота
Acĭdum pantothenĭcum – пантотенова кислота
Acĭdum propionĭcum – пропіонова кислота
Acĭdum phthalĭcum – фталева кислота
Acĭdum salicylĭcum – саліцилова кислота
Acĭdum salicĭcum – кремнієва кислота
Acĭdum stearĭcum – стеaринова кислота
Acĭdum tartarĭcum – винна (виннокам’яна) кислота
Acĭdum phosphorĭcum – фосфорна кислота
Acĭdum succinĭcum – бурштинова кислота
Acĭdum undecylenĭcum – ундециленова кислота
2. Назва оксидів, пероксидів, гідроксидів, закисів
Оксид позначається іменником oxўdum, i, n.
Пероксид позначається іменником peroxўdum, i, n.
Гідроксид позначається hydroxўdum, i, n.
Закис позначається прикметником oxydulātus, a, um.
Назви оксидів, пероксидів і гідроксидів складаються з двох іменників: перший з них – назва елемента – завжди стоїть у родовому відмінку, другий – назва оксиду (пероксиду, гідроксиду), що є іменником другої відміни середнього роду у називному відмінку.
Наприклад:
Calcii oxўdum – оксид кальцію
Hydrogenii peroxўdum – пероксид гідроґену
Calcii hydroxўdum – гідроксид кальцію
Назви закисів складаються з іменника (назва катіона) і прикметника oxydulātus, a, um – закисний.
Наприклад:
Nitrogenium oxydulātum – закис нітроґену .
3. Назви солей безкисневих кислот
Назви солей безкисневих кислот з неорганічними основами утворюються так: на першому місці ставиться назва катіона в родовому відмінку, а далі – назва аніона, що стоїть у називному відмінку однини, виражена іменником другої відміни середнього роду. Назви аніонів утворюються за допомогою суфікса -ĭd -um:
Наприклад:
Kalii chlorĭdum – хлорид калію
Natrii bromĭdum – бромід натрію
Hydrargўri iodĭdum – йодид меркурію.
При утворенні назв солей безкисневих кислот з органічними основами до назви аніона додається префікс hydro- :
Наприклад:
Morphīni hydrochlorĭdum – гідрохлорид морфіну
Pachycarpīni hydroiodĭdum – гідройодид пахікарпіну.
4. Назви деяких вуглеводневих і кислотних радикалів
Латинські назви вуглеводневих і кислотних радикалів утворюються додаванням до кореня назви відповідних вуглеводнів або кислот суфікса -ўl- і закінчення -ium.
| Вуглеводень Methānum Aethānum Pentānum | Радикал Methylium – метил Aethylium – етил Pentylium – пентил |
| Кислота Acĭdum acetĭcum Acĭdum formicĭcum | Радикал Acetylium – ацетил Formylium – форміл |
5. Словотворення
| Слово-твірний елемент | Походить від: | Значення і характеристика | Приклади |
| -aeth- | аether (гр.) – етер (ефір) | вказує на наявність етилового та етинілового радикала | Aethazōlum |
| -benz- | benzoë (араб.) – ароматичний сік | вказує на наявність ароматичного ядра в молекулі препарату | Benzylii benzoas Benzolānum |
| -meth- | methy (гр.) – вино | вказує на наявність метилового або метиленового радикала | Methylii salicўlas Methyltestos-terōnum |
| -phen- | phaino (гр.) – світити, фенол був виділений з відходів світильного газу | вказує на наявність фенілу або фенілену | Phenamīnum |
| -naphth- | naphtha(гр.) – нафта | засоби, що містять в молекулі нафталінове ядро | Naphthamōnum Naphthyzīnum |
| -barb- | acĭdum barbiturĭcum – барбітурова кислота | барбітурати – похідні барбітурової кислоти із заспокійливим, снодійним або наркотичним результатом | Barbamylum Phenobarbitālum |
Про солі кисневих кислот – у третій відміні.