1. Salus popŭli suprēma lex est. – Благо народу – найвищий закон. Ціцерон «Про закони», ІІІ, 3, 8: Illis salus popŭli suprēma lex esto – Найвищим законом для них нехай буде благо народу.
2. Dura lex, sed lex. – Суворий закон, але – закон.
3. Repetitio mater studiōrum est. – Повторення – мати навчання.
4. Consuetūdo est altĕra natūra. – Звичка – друга природа. Ціцерон «Про вище благо і вище зло», V, 25, 74: Consuetudĭne quasi altĕra quaedam natūra efficĭtur. – Звичкою немовби створюється якась інша природа. Арістотель, «Риторика», І, 11, 1370а.
5. Amīcus Plato, sed magis amīca verĭtas est. – Платон мені друг, але істина дорожча. Платон, «Федон», 91 с: Якщо ви мене послухаєте, то менше будете думати про Сократа, а більше про істину. Арістотель, «Нікомахова етика», І, 4, 1096: Наш обов’язок – віддати перевагу істині. Коментатор Арістотеля Аммоній у «Житті Арістотеля» пише: Сократ мені друг, але найближча подруга – істина.
6. Amīci fures tempŏris sunt. – Друзі – викрадачі часу.
7. Quot capĭta, tot sententiae (sensus). – Скільки голів, стільки думок. (Всяк імеєт свой ум голова – Г.Сковорода). Теренцій, «Форміон», ІІ, 4, 14: Quot homĭnes, tot sententiae – Скільки людей, стільки думок. Горацій, «Сатири», ІІ, 1, 26-27:
Cástor gáudet equís, ovó prognátus eódem
Púgnis: quót capitúm vivúnt, totidém studiórum
Mília…
Кастор – кіньми живе; його брат, що з яйця того ж вийшов, –
Боєм кулачним. Скільки голів – стільки й нахилів різних.
Переклад А.Содомори.
8. O tempŏra, o mores! – О часи, о звичаї! Ціцерон, «Промова проти Катіліни», І, 1.
9. Ab imo pectŏre. – Від щирого серця.
10. Aurea mediocrĭtas. – Золота середина. Формула практичної моралі, головні засади житейської філософії Горація (65-8 рр. до н.е.), які відображені в «Оді», ІІ «До Ліцінія Мурени», 10, 9-10:
Aúreám quisquís mediócritátem
Díligit tutús caret óbsoléti
Sórdibús tectí caret ínvidénda
Sóbrius aúla.
Золотій середині хто довіривсь,
Той не стане жить ні в злиденній хижі,
Ні палацом він у людей не буде
Заздрість будити.
Переклад А.Содомори.
Пошуки «золотої середини» сприймаються як провідна ідея не лише Горація, а й усієї римської античності. За кожною одою Горація стоїть якась поетична тема чи філософська ідея з доробку античної Греції. Друга ода «До Ліцінія Мурени», 10 є математично стислим гімном на честь ідеально гармонійного піфагорейського світу, універсальні закони якого діють як у математиці та філософії, так і в поезії і навіть у щоденному житті.
11. Alma mater. – Мати-годувальниця.
12. Sancta simplicĭtas. – Свята простота.
13. Ultĭma ratio regum. – Останній доказ королів.
14. Ars longa, vita brevis est. – Мистецтво вічне, життя коротке.
15. Mens sana in corpŏre sano. – Здорова думка – в здоровому тілі. Ювенал (60-127) «Сатири», Х, 356: Órandúm (e)st ut sít mens sán(a) in córpore sáno. – Треба просити, щоб у здоровому тілі був здоровий дух.
16. Quod licet Iovi, non licet bovi. – Що дозволено Юпітерові, те не дозволено бикові.
17. Lege artis. – За законом мистецтва.
18. Panem et circenses! – Хліба і видовищ!
19. Urbi et orbi. – Місту (тобто Риму) і світові (формула благословення Папи Римського католицькому світу).