Мова

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.

1. Usus est optĭmus magister. – Досвід – найкращий учитель. Ціцерон, «Промова на захист Рабірія», IV, 9.

2. Natūra incĭpit, ars dirĭgit, usus perfĭcit. – Природа починає, мистецтво спрямовує, досвід завершує.

3. Longae sunt regĭbus manus. – У царів довгі руки.

4. E fructu arbor cognoscĭtur. – Дерево пізнається з плоду.

5. Amīcus verus amōre, more, ore, re cognoscĭtur. – Вірний друг пізнається з любові, з поведінки, з мови і зі справ.

6. Dies diem docet. – Один день навчає інший. Коротке формулювання думки у вірші Публілія Сіра («Сентенції», 123): Discípulus est prióris posteriór dies. – Наступний день – учень попереднього дня.

7. Nulla dies sine linea. – Жодного дня без рядка. Пліній Cтарший (23-79 рр.) у «Природничій історії», XXXV, 36, 10 повідомляє, що грецький художник Апеллес (IV ст. до н.е.) мав звичку – щодня малювати на картині бодай одну лінію.

8. Pax huic domui. – Мир цьому дому.

9. Ést modus ín rebús; sunt cérti dénique fínes. – Все має міру якусь, повсюди межі є певні. Горацій, «Сатири», ІІ, 1, 106.

Переклад А.Содомори.

10. Omnia mea mecum porto. – Все своє ношу з собою.

11. Suum cuīque. – Кожному своє. Положення римського права – кожному належить те, що належить за правом.

12. Ex nihĭlo nihil fit. – З нічого ніщо не виникає. Парафраза основного положення епікурейської філософії у Лукреція «Про природу речей», І, 145:

Núllam r(em) é nihiló fierí divínitus únquam.

З волі богів, із нічого ніщо народитись не може.

Переклад А.Содомори.

13. Quisque est faber suae fortūnae. – Кожен – творець своєї долі. Ці слова належать Аппієві Клавдієві (IV-III ст. до н.е.), першому авторові латинської прози, відомому політичному діячеві, який побудував перший у Римі водопровід і Аппієву дорогу, що пролягала від Капуї до Риму.

14. Carpe diem! – Лови момент! Девіз епікурейської філософії, про який згадує Горацій у першій книзі «Од», І, «До Левконої», 11:

Spém longám resecés. Dúm loquimúr, fúgerit ínvida

Áetas: cárpe diém, quám minimúm crédula póstero.

Довгу мрію діли: заздрісний час, поки говорим тут,

Вже у безвість летить. День цей лови! У майбуття – не вір.

Переклад А.Содомори.

15. Contra spem spero. – Без надії сподіваюсь.