(Modus (casus) reālis)
Реальний вид вказує на те, що дія головного здійснюється, якщо умова підрядного є реальна, справжня, здійснима.
Об’єкт (підмет) вказує на умову, яка відноситься до теперішнього, минулого чи майбутнього часу (умову об’єктивну, реальну, дійсну).
При modus reālis виступають всі часи дійсного способу як у протасис, так і в аподозис. В аподозисі, крім часів індикатива, можуть виступати такі часові форми:
1) imperatīvus;
2) coniunctīvus hortatīvus;
3) coniunctīvus prohibitīvus;
4) інші.
Futūrum I у протасисі означає одночасну дію по відношенню до дії майбутнього часу чи imperatīvus в аподозисі.
Futūrum II у протазисі означає попередню дію по відношенню до дії майбутнього часу чи imperatīvus в аподозисі.
Схема:
1. Si id credis, erras. – Якщо ти в це віриш, ти помиляєшся.
2. Si id credēbas, errābas. – Якщо ти в це вірив, ти помилявся.
3. Si id credes, errābis. – Якщо ти в це будеш вірити, ти помилятимешся.
4. Si id credidisti, erravisti. – Якщо ти в це повірив, ти помилився.
5. Si id credidĕras, erravĕras. – Якщо ти в це колись повірив, ти помилився.
6. Si id credidĕris, erravĕris. – Якщо ти в це повіриш, ти помилишся.
Приклади:
1. Si vis amāri, ama. – Якщо хочеш бути коханою, люби.
2. Parvi sunt foris arma, nisi est consilium domi. – Мало значить зброя поза державою, якщо немає згоди вдома.
3. Natūram si sequēmur ducem, nunquam aberrabĭmus. – Якщо будемо слідувати за природою як за вождем, то ніколи не помилимося.