1.1. Виступ першого проректора Університету внутрішніх справ, професора, доктора юридичних наук, Заслуженого юриста України Венедиктова В. С
Дуже приємно, що Університет внутрішніх справ є одним із ініціаторів і організаторів проведення Сковородинських читань та ще й за такою темою як «Практична філософія і правовий порядок". Вже це яскраво свідчить про те, що йде гуманізація органів внутрішніх справ, їх прихильність до філософських поглядів на життя, на розбудову правової держави та демократизацію суспільства.
Недавно в Університеті внутрішніх справ, пройшла міжнародна науково-практична конференція з питань кадрової політики, формування і розвитку у працівників органів внутрішніх справ особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, вірності Присязі, Кодексу честі, високої духовної, культури і моральних якостей, почуття патріотизму, державного світогляду, засвоєння морально-етичних норм поведінки та інших чинників, які потрібні новій генерації загальнонаціональної поліції України. Безумовно, що все це десь перекликається з філософською спадщиною Григорія Савича Сковороди і недаремно такі наукові проблеми розглядаються в Харкові, в Університеті внутрішніх справ.
Університет внутрішніх справ - єдиний багатопрофільний вищий заклад освіти системи МВС України - був створений постановою Кабінету Міністрів України 22 листопада 1994 р.
Історія університету налічує 6 років, однак сучасні беззастережні успіхи цього провідного вищого закладу освіти МВС України базуються на десятиріччях розвитку міліцейської освіти в Харкові, починаючи ще з часів, коли це місто було столицею Радянської України. Безперечно, враховувався і дореволюційний досвід підготовки поліцейських кадрів.
Незважаючи на свою молодість, університет зазнав бурхливого зростання, досяг значного науково-педагогічного потенціалу. Тут створена і ефективно функціонує система багатоступеневої підготовки висококваліфікованих кадрів для органів внутрішніх справ України, здійснюються комплексні наукові дослідження. В університеті склався
міцний і вельми перспективний науково-педагогічний колектив. Зараз під прапором університету працюють і навчаються близько 13 тис. викладачів, співробітників, курсантів, слухачів, студентів та ліцеїстів.
Про якісні показники професорсько-викладацького складу свідчить те, що сьогодні в університеті працюють більш 40 докторів наук, професорів, понад 180 кандидатів наук, доцентів. В ад'юнктурі та докторантурі ведеться підготовка науково-педагогічних кадрів за 27 спеціальностями, активно діють спеціалізовані вчені рада з захисту кандидатських та докторських дисертацій з юридичних, філософських, соціологічних, політичних наук. Ефективно працює магістратура.
Свідченням здобутків Університету внутрішніх справ як одного з провідних ВЗО України є рішення акредитаційної комісії від 9 травня 1999 р. щодо видачі університету сертифікату про проходження акредитації за IV рівнем.
Своє основне призначення - всебічну підготовку майбутніх фахівців - університет здійснює на денних факультетах: юридичному, економічної безпеки, управління та інформатики, соціально-психологічному, громадської безпеки, з підготовки працівників кримінальної міліції, Кримському факультеті (м. Сімферополь), факультеті права та підприємництва (для цивільної молоді). Без відриву від практичної роботи працівники органів внутрішніх справ здобувають вищу фахову освіту на заочному факультеті (відділення у м. Сумах, Полтаві, та Євпаторії, навчально-консультативному пункті у Мелітополі). Університет здійснює підготовку цивільної молоді на госпрозрахункових засадах за денною та заочною формами навчання на базі навчально-наукових комплексів, економіко-правового університету (разом з Харківським державним політехнічним університетом), Сімферопольського юридичного факультету (спільно з Кримським інститутом економіки та управління), комплексу з Макіївським економіко-гуманітарним інститутом. Завдяки позабюджетній діяльності випускники Університету внутрішніх справ працюють не лише в органах внутрішніх справ, а й у сфері приватної підприємницької діяльності, у різних галузях народного господарства.
Довузівська підготовка, як складова частина багатоступеневої освіти, окрім першого в системі МВС юридичного ліцею, здійснюється також у спеціалізованих класах шкіл в м. Харкові, Сумах, Охтирці, Керчі. В ліцеї навчаються діти загиблих або тих, що отримали каліцтво при виконанні службового обов'язку працівників органів внутрішніх справ, осіб, що постраждали під час аварії на Чорнобильській АЕС та інші. Після закінчення ліцею випускники зараховуються в університет та вищі заклади освіти системи МВС без вступних іспитів.
Університет внутрішніх справ має в своєму складі також Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС, який створений на виконання Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 pp. Тут організовано перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників практичних органів МВС усіх регіонів України.
Як найбільше відповідає завданням університету та його різнобічній діяльності сформульований влучно і лаконічно девіз цього вищого закладу освіти: «Знання. Закон. Честь». Університет внутрішніх справ і його вагомий різнобічний доробок знані сьогодні не лише в усій нашій дер-
ясаві, а й далеко за її межами. Минуле і сьогоднішнє університету переконливо свідчать про те, що на нього чекає й успішне майбутнє. Цьому свідчення і наші Сковородинські читання.
Хоча Григорій Савич Сковорода і народився на Полтавщині, але багато років свого життя він провів на Харківщині, де і були написані два ділоги «Наркисс» і «Симфония, нареченная книга Асхань, о познании самого себя». Саме в них обґрунтовується ідея самопізнання людиною своєї духовності як необхідної умови досягнення внутрішнього миру. Сковорода обрав шлях духовності, яка свідомо протиставлялась неприйнятній соціальній дійсності, але в його філософській натурі, помислах, направлених на пошук духовної істини, постійно пробиваються раціональні мотиви в поглядах на проблеми суспільного життя. І тут великий мислитель все своє життя послідовно доводив важливість безкорисливого служіння народові, несучи в своїй душі світло знань. Сковорода засуджував ті принципи суспільного життя, які породжували ненависть та війни. Він писав, що кожен народ має право жити за власними принципами, повинен поважати права і свободи іншого народу. Він визнавав зверхність закону, необхідність дотримуватися встановлених норм земного життя та обов'язку оберігати свою землю та свій народ. Мені дуже імпонує в творчості Сковороди те, що він свою філософію грунтує на ідеях моральної та правової автономії особи і справедливості. Саме ці ідеї стали вихідними приписами розвитку суспільства, людини і викристалізувались в оригінальну теорію «сродності», спираючись на яку, він намагався намалювати картину нового суспільно-політичного ладу. Тому вчення Григорія Савича Сковороди об'єктивно було спрямоване проти експлуататорської ідеології, воно утверджувало справедливі, позитивні, демократичні погляди на суспільно-політичній устрій, працю, щастя людей. Він покладав усі надії на освіту, самопізнання і моральне самовдосконалення кожної людини. Саме на цих принципових позиціях видатного мислителя я і хотів би завершити свій виступ, а Вам всім побажати плідної, творчої роботи над цими питаннями і головне - результативних висновків стосовно ролі та місця практичної філософії і правового порядку в становленні демократичного суспільства в нашій незалежній правовій державі.