Сьогодні Міністерство внутрішніх справ України приділяє особливу увагу вдосконаленню роботи з кадрами та підвищенню авторитету міліції в країні, і це невипадково. Ставлення до працівників міліції у свідомості нашого населення в більшості випадків залишається поки ще негативним. На жаль, ще можна спостерігати в діяльності окремих їх представників зловживання посадовим становищем, невживання належних заходів до правопорушників, факти зневажливого ставлення до громадян, грубощі, байдужість, непрофе-сіоналізм. Зокрема, за даними Центру громадських зв'язків МВС України, серед опитаних громадян 38% вказують на те, що образ міліціонера за останні роки не змінився або навіть погіршився - 20% [1, с. 4]. Внаслідок чого населення країни втрачає довіру до міліції, а без підтримки громадськості важіль у протистоянні злочинному світу знижується.
Це зумовило розробку та затвердження Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 pp.*, в якій, цілком зрозуміло, підвищуються вимоги і до вдосконалення підготовки кадрів органів внутрішніх справ (ОВС) відомчими закладами освіти.
Аналізуючи цю частину Комплексної програми, можна дійти висновку, що морально-естетична сторона підготовки працівників ОВС і досі здається зайвою розкішшю або тягарем для відомчих вузів системи МВС України. У завданнях цієї програми по введенню додаткових дисциплін, спецкурсів і факультативів, зокрема, пропонується «Культура поведінки при спілкуванні з громадянами» [1, с. 21], але це лише спроба введення одного з елементів зовнішньої моральної культури, а внутрішня культура, під якою розуміють духовне багатство особи, ії знання, погляди, ідеї, життєві принципи, оціночні критерії, знову залишилася поза увагою.
Треба відійти від стереотипів такого мислення і зрозуміти, що саме гуманітарна, духовно-естетична підготовка майбутніх правоохоронців має стати невід'ємною складовою такого поняття, як професіоналізм.
Не можна не погодитись з думкою І. Б. Васильєва про необхідність розвитку філософії гуманного професіоналізму, спрямованого тільки на благо людини [2, с. 58]. Сьогодення все гостріше потребує формування моральності фахівця як головної умови підготовки нової ґенерації кадрів для країни. Тому вже зараз маємо дбати про внесення до навчальних, виховних, наукових планів вузів системи МВС гуманістичного зміст, гуманітаризува-ти свідомість курсантів у процесі навчання у вузі для того, щоб підготувати майбутнього фахівця як самостійну творчу особистість, приділяючи головну увагу розвиткові індивідуальних творчих здібностей.
На нашу думку, треба створити у вузах соціологічну службу, яка б стежила за рівнем духовного розвитку курсантів, потребою їх до самовдосконалення протягом навчання. І якщо в майбутньому буде запроваджена система ступеневої освіти (що пропонує Комплексна програма) підготовки молодших спеціалістів і спеціалістів для ОВС, треба враховувати рекомендації і цієї служби при рейтинговому відборі курсантів до відповідного кваліфікаційного рівня.
Треба зрозуміти, що головною метою сучасного виховання є духовність - найвищий прояв моральності. Професор інституту проблем виховання АПН України Б. Кобзар стверджує, що «проблеми духовного розвитку людини сьогодні стають обов'язковою умовою виживання суспільства» це можна пояснити тим, що «зараз людство знаходиться у серйозній кризі, витоки якої знаходяться у кризі духовності» [3].
Між тим вихід з духовної кризи, з чим пов'язується рішення сьогоденних проблем виховання, ми бачимо:
- у необхідності критичного переосмислення вітчизняних та світових духовних традицій та включення їх у контекст осмислення сучасного життя;
- використанні позитивного соціокультурного досвіду, накопиченого попередніми поколіннями;
- вивченні та засвоєнні світової суспільної думки стосовно культурних традицій українського народу та потреб сучасного розвитку суспільства.
Особливе місце в опануванні цих напрямків виховання належить гуманітарним дисциплінам саме через їх гуманістичний, морально-громадянський зміст, великий виховний потенціал, їх об'єднує звернення до людини як суб'єкта культури, його історії, нерозривність теоретичних положень із життєвою практикою, перевага моральних чинників над інтелектуальними в розумінні суті людського буття, соціальне виховання майбутніх правоохоронців.
Таким чином, гуманітаризація процесу виховання відіграє важливу роль у гуманізації правоохоронної діяльності. Саме від доброти серця, емоційного тепла, гуманного ставлення до людей, поряд з високими професійними якостями, і залежить авторитет працівника міліції серед населення країни.
Список літератури:
1. Див.: Комплексна програма вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005рр. 2. Див.: Васильєв І. Ідеологія професіоналізму: сучасна та на перспективу // Освіта і управління. ~- 1997. - №3. - С. 58. 3. Кобзар Б. Мета виховання, або проблеми духовної культури особистості // Освіта. - 2000. - 20-27 травня.